Прислівник

а) Прислівник – це частина мови, що виражає ознаку предмета й відповідає на питання Який? Яка? Яке? Чий? Чия? Чиє?

б) Прислівник – це незмінна частина мови, яка передає ознаку дії, предмета чи іншої ознаки.

в) Прислівник – це особлива форма дієслова, яка вказує на ознаку предмета за дією і відповідає на питання Який? Яка? Яке?

 а) сполученням слів значно, багато, куди, ще з прислівниками;

б) за допомогою префікса най- і прислівника простої форми вищого ступеня;

в) сполученням слів значно, багато, куди, ще, трохи з прислівником вищого ступеня.

а) Десь тільки ополудні повійнув вітер.

б) Ну і наробив же ти зопалу.

в) Тільки морські чайки інколи пропливають над обрієм, схожі на хижих шулік.

а) Що/весни каштан розцвітав ніжно-рожевими квітами.

б) З неба спливала хмара, і десь глибоко в/низу відсвічувався зірками Дніпро

в) Рік/у/рік, день/у/день квітне й розвивається земля, новою силою повниться.

а) Несподіва(н)о наступила відлига, і важкі задумлені краплини падали з гілля.

б) Пополудні в лісах стрілянина зчинилася: зляка(н)о кидалась зайцем у всі боки луна.

в) В Україну ідіть, діти, в нашу Україну, попідти(н)ю сиротами, а я тут загину.

а) двіч...;

б) вранц...;

в) по-батьківськ... .