Прислівник. Контрольна робота

незмінна частина мови, яка вказує на предмети, їх ознаки, кількість, але не називає їх.

незмінна частина мови, яка позначає кількість предметів або їх порядок під час лічби.

 незмінна частина мови, що називає ознаку предмета.

 незмінна частина мови, яка називає ознаку дії, ознаку іншої ознаки

як? де? скільки? куди?

 як? де? коли? куди?

хто? який? звідки?

коли? скільки? чому?

присудком

додатком

означенням

обставиною

прислівники часу

прислівники місця

прислівники причини

прислівники мети

прислівники мети

прислівники причини

прислівники способу дії

прислівники часу

Стежка

Виднілася

Праворуч

Вгору

Вела

Вгору, вниз, що тижня, в право.

Угору, вниз, з верху, вправо.

Угору, вниз, влітку, щотижня.

назавтра, без упину, доволі

у стократ, один в один, сама-самотою

на бігу, на сміх, на жаль, у міру

раз-у-раз, віч-на-віч, голіруч

Хлопці утрьох тягнули вудку.

Доречі, Остап Вишня - наш земляк.

Хлопці домовилися йти вкупі до міста

Укупі піску гралися діти

за/панібрата, по/середині, не/дарма

без/сумніву, на/ура, до/речі

до/вподоби, на/пам'ять, тим/часом

рік/у/рік, по/двоє, час/від/часу

коли/небудь, казна/хто, аби/де

рано/вранці, будь/коли, як/небудь

раз/у/раз, пліч/о/пліч, де/не/де

віч/на/віч, всього/на/всього, день/у/день

як/не/як, будь/що/будь, хоч/не/хоч

босо/ніж, голі/руч, з/гори

у/день, на/гора, на/осліп

аби/де, хтозна/куди, право/руч

прекрасн..о, невблаган..о, незграбн..о;

грішн..о, невпин..о, живописн..о

рівнин..о, туман..о, спосон..я;

бажан..о, попідтин..ю, перлин..о.

У неділю вранці/рано поле вкрилося туманом.

Без ворогів можна в світі як/небудь прожити.

І блідий місяць на ту пору із хмари де/де визирав.

Що/вечора дівчинонька в садочок виходить.

з -діда-прадіда

де-не-де

пліч-о-пліч

без-кінця-краю

вивчити на/пам'ять вірш; покладатися на/пам'ять

повертатися з роботи до/дому; підійти до/дому батька

зал на/багато читачів; збільшити на/багато місць

Поїхали спочатку в/перше село, потім - далі

на/жаль, рік/у/рік, на/жаль, до/пари;

де/не/де, в/літку, по/перше, хоч/не/хоч;

сам/на/сам, будь/коли, з роду/в/рід, на/ходу.

На/дворі повітря було особливо чисте, бадьоре

Удосвіта дві хмароньки зустрілися в/горі

З/верху гори відкривається чудовий краєвид

До/дому було вже зовсім близько.

До/дому хотілося вже всім.

Нарешті потрапили до/дому.

радісно

попідтинню

щоденно

шаленно

Ноче, ти надходиш невблаганно!

Стій, серце, стій! Не бійся так шаленно.

Сонце заходило червоно.

Шалено, сумно, неждано.

Вихованно, омріяно, туманно

Зрання, навмання, попідтинню

Ні/куди сісти

Ні/тихо ні/голосно

Ні/так ні/сяк

Ні/коли прийти

(Не)далеко стояли діти.

Учні сиділи (не)далеко.

(Не)дорого коштує ця річ, а дешево.

Без кінця-краю, на віки, будь-де, спросоння, до міри

Ввечері, надобраніч, насвітанку, десьто, по-козацьки

На радість, на вибір, до вечора, без кінця-краю, щотижня

На швидкуруч, таким чином, казна -де, без сумнівно, по-материнськи

До/лиха, на/світанку, з/дня/на/день, коли/небудь, в/зимку

На/весні, на/віку, до/побачення, на/льоту, в/ранці

На/щастя, на/добраніч, хоч/не/хоч, до/вподоби, без/сумніву

по/черзі, на/щастя, в/цілому, по/троє, до/речі

найкраще

більш гарно

найменш весело

менш гарніше

глибше, значно більше, вище, нижче;

найуважніше, якнаймудріше, найщиріше, щиро;

найбільш вдало, дешевше, ближче, яскраво;

більш активно, менш наполегливо, широко, дужче.

з іменником

з дієсловом

із займенником

із прикметником

за родами

родами,числами,відмінками

за числами

незмінна частина мови 

В/друге, будь/коли, ані/трохи, на/гора, на/жаль

По/українськи, по/друге, казна/коли, казна/де, хтозна/куди

По/батьківськи, по/чесному, на/щастя, аби/куди, в/літку

По/київськи, де/небудь, аби/хто, де/коли, на/в/перейми