Прислівник. Розряди прислівників.

Прислівник - це незмінна частина мови, що виражає ознаку дії, стану або ознаку іншої ознаки

Прислівник - це незмінна самостійна частина мови, що виражає ознаку дії, стану або ознаку іншої ознаки, зрідка ознаку предмету.

Прислівник - це частина мови, що виражає ознаку дії, предмета, або ознаку іншої ознаки

Прислівник - це службова частина мови, що виражає ознаку дії, або ознаку ознаки

Прислівники поділяються на додаткові та обставинні

Прислівники не діляться на розряди

Прислівники поділяються на якісні та обставинні

Прислівники поділяються на якісно-означальні та обставинні

частина складеного іменного присудку

додаток

підмет

обставина

означення

Прислівники ніколи не означають ознаку предмета.

До означальних прислівників належать:

1). якісно-означальні;

2). кількісно-означальні;

3). способу дії.

До обставинних прислівників належать:

1). місця дії;

2). часу дії;

3). причини дії;

4) мети дії.

Слід розрізняти обставинні прислівники місця дії (питання КУДИ?) і прислівники ознаки предмета (ЯКИЙ?). Наприклад: шлях (який?) ліворуч, йти (куди?) ліворуч.

Прислівник змінюється лише за числами.

Вгору, вниз, позаду, крадькома, спросоння, поблизу.

Невдовзі, щодня, погано, зле, завтра, біло.

Наперекір, навмисне, старанно, навипередки, нашвидкоруч.

Посередині, багато, верхи, полегше, найкраще, пошепки.

Спокійно, швидко, високо, схвильовано, експресивно, стрімко.

вниз, вгору, праворуч, назад, звідти, вгорі.

утричі, дотла, ущент, ледве, трохи, значно.

ввечері, тепер, колись, вранці, щомиті, з давніх-давен, завше.

спросоння, згарячу, зосліпу, зопалу, мимохідь.

навколо, там, скрізь, полем, ліворуч, прямо, здалека.

красиво, стиха, так, по-нашому, по-дитячому, навскоси