Прислівник як частина мови

незмінювана форма дієслова, яка означає ознаку дії, ознаку предмета або ознаку іншої ознаки;

службова частина мови, яка відповідає на питання як? де? куди? коли? чому? скільки? навіщо?

незмінна самостійна частина мови, яка означає ознаку дії чи стану, ознаку предмета чи іншої ознаки або вказує на обставини, за яких відбувається подія чи явище;

 змінна самостійна частина мови, яка означає ознаку дії, стану, предмета, іншої ознаки.

 підметом

присудком

означенням

 обставиною

поноч.., дореч.., утрич..

 заввишк.., заоч.., опівноч..

укуп..,  напівдороз… навік..

 по-вовч.., навесн.., удвіч..

 ні/де, ні/куди

 ні/як, ні/коли

 ні\сяк ні/так

 ні/куди, ні/звідки

Шлях ліворуч був найкоротший.

 Поважно гомонять старі каштани.

На серці в хлопця спокійно.

Ясно, радісно, ніжно

Довго, короткий, сміливо

Швидко, казково, умілий

раз/у/раз, день/у/день, один/в/один;

будь/ що/ будь, коли/не/коли, хоч/не/хоч

з/боку/на/бік, з/дня/на/день, час/від/часу;

де/не/де, віч/на/віч, рік/у/рік.  

  Мені стало якось ніяково.

Тоді на Волині було невеличке село

 Він говорив, не поспішаючи нікуди.

Хто гарно пише, на перо не скаржиться

ясно;  

сильно; 

швидко; 

весело

високо, смачно, легко.

буйно,весело, багато.

прудко, мало, коротко,

наголо, зосліпу, порожньо.

найприємніше, щонайтепліше, якнайдужче, найвлучніше;

найвище, щонайпростіше, тяжче, менш глибоко;

наймудріше, щонайміцніше, якнайкраще, заввишки;

швидко — швидше;

холодно — холодніше;

погано — поганіше;

добре — краще;

зручно — більш зручно — найбільш зручніше;

гаряче — більш гарячіше — найбільш гаряче;

довго — більш довго — більш найдовше;

радісно — більш радісно — найбільш радісно;

1. Г, 2. В, 3.А , 4. Б,

1. А, 2. Г, 3. Б, 4. В,

 1. Г, 2. А, 3. Г, 4. В,

1. Г, 2. В, 3. Б, 4.А,

Повільно-невпевнено

Весело-сумно

Тихо-голосно

М'яко - твердо

темно, жовто, працюючи

ліворуч, день у день, безумовно

по-іншому, коротко, викрикуючи

напам'ять, сьогодні, думаючи

погано-гірше-найгірше

тепло-тепліше-найменш тепліше

дуже-дужче-саме дужче

вгорі-вище-найвище

вищому ступені порівння

нульовому ступені порівняння

простій формі найвищого ступеня порівняння

складні формі найвищого ступеня порівняння

В день такий на землі розцвітає весна

Бажаємо здоров'я в день народження

Він не звик відпочивати вдень

В той день вони зустрінуться знову

Краще свої лати, ніж чужі шати

Багато галасу даремно

Своє гніздо найтепліше

Найшвидше, найбільш вдало, саме краще

Найважкіше, дорожче, вище

Якнайкраще, найближче, найменш корисно

Найбільш дальше, найкорочше, низько

гарно, далеко

виразно, рано

мило, впевнено

вузько, дорого

віч/на/віч, по/домашньому, будь/де

по/людськи, як/небудь, як/найбільше

в/тричі, колись/то, хтозна/куди

де/не/де, в/цілому, по/четверте

до/речі, без/кінця/краю, далеко/таки

 місця, часу, причини, мети, способу дії;

якісні, вказівні, питальні, місця, присвійні;

якісні, відносні, присвійні, вказівні, причини;

питальні, якісні, часу, способу дії, мети.