Прислівник як самостійна частина мови

тепло, теплий, теплота, тепліти

тричі, вчора, по-українськи, ніде

троє, сьогодні, повільне, згарячу

читаючи, слухаючи, сівши, прилетівши

тепліше пальто; глибше озеро; світліше вікно

тепліше гріти; глибше пірнати; світліше сяяти

вища за брата; упевненіша відповідь; точніший пас;

точніше пасуй; рівніше поле; рівніше кресли

куди швидше; значно тепліше; трохи вище

більш тепло; менш спокійно; найбільш влучно

якнайточніше, щонайповніще, найцікавіше

більш тихіше; якнайшвидко; найменш спокійніше

ву...че; доро...че; солод...е

ни...че; бли...че; ду...че

тя...че; міцні...ше; цікаві...ше

бли че; найкра...ще; доро...че

Їхати ранковим рейсом найбільш зручніше.

Сьогодні я одягнувся менш тепліше.

Мишко намагався ступати якнайтихесенько.

Сергій ставиться до навчання значно відповідальніше.

ушосте, зблизька, по-українськи

двічі, тепло, ранком

недалеко, ніколи, абидесь

мимоволі, голіруч, стрімголов

суфікс

постфікс

закінчення

флексія

Хлопці поспішали (на)зустріч з однокласниками

Дідусь вийшов мені (на)зустріч

Бабуся скаржилася (на)пам'ять

На уроці ми читали виразно вірші (на)пам'ять

(По)волі переступали воли, чумаки задивлялися на зорі.

Човен плив по морю, неначе по небу, (по)волі.

Аби́коли, за́ново, зате́пла

  Допізна́, за́видна,зовсі́м

Зо́зла, на́чисто, посере́дині

Надворі́, по-но́вому, здале́ку

раз? у? раз; сам?на?сам; де?не?де

тет?а?тет; хоч?не?хоч; будь?що?будь

без?кінця?краю; з?давніх?давен; з?боку?на?бік

коли?не?коли; всього?на?всього; як?не?як

(Не)далеко грали діти.

Ялинка росла (не)далеко.

Від школи я живу зовсім (не)далеко.

Сухе гілля граки підбирали (не)далеко від осокора.

До озера було йти (не) далеко, а близько.

насторожі, щоранку, з давніх-давен

безвісті, пішки, поночи

вуще, двічи, хвилююче

вище, ворожо, увечері