Прислівник як самостійна частина мови

На/четверо розкопана, розрита могила.

У/двох хутенько піднялися на гору.

Поїхали спочатку в/перше село, потім - далі.

У/перше ми зустрілися давно.

Горде місто раз одбилось, потім - в/друге.

віч-на-віч

сам-на-сам 

вгорі 

як-небудь 

зако...о

спросо...я

шале...о

нескінче...о

більш рівніше

менш найголосніше

найбільш веселіше

якнайтихіше

службова частина мови

незмінна форма дієслова

незмінна самостійна частина мови

як? де? коли? куди? чому? з якою метою?

хто? що? яка? чия? скільки? котра?

що зробивши? що роблячи?

що робить? що робив? що буде робити?

не (сьогодні) завтра, (як) небудь, (аби) де

(будь) де, (ні) коли, (по) іспанськи

коли(небудь), зроблю (по) іншому, (від) нині

(по) геройськи, (десь) колись, (тихо) тихо

Роби добре або ні/як.

Лінивому все ні/коли.

Дайте води, бо їсти хочеться, що переночувати ні/де.

Ні/холодно ні/жарко.

В полі, удома, завтра

Ліворуч, праворуч, здалеку

Досі, напоказ, зопалу

 прислівники мають закінчення

прислівники не мають закінчення

прислівники змінюються за відмінками

4

3

2

обставини, присудка

означення, присудка

підмета, присудка