Прислівники

 незмінна частина мови, яка називає 

ознаку дії або пояснює, як, де, коли 

відбувається дія, куди вона спрямована;

частина мови, яка вказує на предмети, їхні ознаки, кількість, але не називає їх;

частина мови, що називає ознаку предмета.

хто? що?;

який? яка? які?;

як? де? куди? коли?

розумна, швидко, ясно;

надзвичайно, солодкий, навесні;

довкола, опівночі, вгорі.

прислівники мають закінчення;

прислівники не мають закінчення;

прислівники змінюються за відмінками.

вгору, вниз, вгорі,  унизу;

в гору, вниз,  угорі,  унизу;

вгору,  вниз,  угорі,  у низу.

солодкий - гіркий;

далеко - близько;

старанно - правильно.

добрий, лагідний;

добре, лагідно;

йде, пересувається.

летіли зозулі, пише швидко;

 весело грали,  привітно спілкувалися;

добре слово; розумний учень.

головним ;

другорядним;

він не є членом речення.

М'яко стеле, та твердо спати.

У саду росли  яблука, груші, сливи.

Весна надихає і чарує людину.

голосно, весело, внизу;

ліворуч, щасливо, радісно;

дружно, сміливо, добре.

Закінчення

Частиною кореня слова

Суфікс

Префікс

Письменний бачить уночі більше, як неписьменний удень.

Спершу подумай, а потім скажи.

Говорити багато й добре - дар гострого розуму, говорити мало й добре є ознакою мудрого.

Талант ніколи не говорить трьох слів там, де досить двох.

іменник

прикметник

дієслово

займенник

мало

багато

трохи

добре

нешвидко

ліниво

швидко

Розсипає весна

Розсипає щедро.

Розсипає подарунки.

Сумно

Яскраво

Повільно

вдень

тяжко

вночі

багато

легко

старанно, правильно,майстерно

виховано, працьовито, гарно

прудко, швидко, гарно

швидко

охайно

брудно

щиро

легко

багато

Восени, влітку

Високо, низько

Вночі, вдень

Щоранку, ввечері