Прийменник

самостійна частина мови, яка вказує на предмет і число, називає їх.

самостійна частина мови, яка вказує на предмет, ознаку предмета, кількість та називає їх.

допомагає «зв’язувати» слова між собою у словосполученнях і реченнях.

прийменник, прикметник, вигук

займенник, сполучник, частка

прийменник, сполучник, частка

Мабуть, найбільше усі ми любимо читати твори про пригоди ровесників.

З дитинства мені подобалися розповіді, головними героями яких були бешкетники та пустуни.

Навіть моя мама, незважаючи на свою серйозність, визнає, що Том Сойєр - чудовий хлопчина.

Як не згадати героїв Всеволода Нестайка - Яву та Павлушу, коли характеризуєш пригодницьку літературу.

"Улясю, не край мого серця," - крізь сльози обізвалася мати.

Ми завжди будемо любити той край, у якому народились і зросли.

Край села стояла криниця з чистою джерельною водою.

Україна - це наш край! Нам у ній жити і панувати!

Прийменник - це службова частина мови.

Прийменник служить для зв'язку слів у реченні.

Самостійно прийменник не виконує ніякої синтаксичної ролі.

Прийменник відповідяє на запитання як? де? коли? куди? звідки?

з родовим

з давальним

із знахідним

з орудним

Ой зійди, зійди,ясен місяцю,як млиновеє коло.

Козаки навколо фортеці копали шанці.

Десь поблизу виводив пісню соловей.

і, авжеж, так, адже, та

у, над, перед, на

моя, що, ти, це

не, то, тій, що ж

 самостійна частина мови

незмінна самостійна частина мови

службова частина мови

не є частиною мови

футбол або хокей

стрибнув через бар'єр

невеликий, але зручний

 не добрий, а злий

 іменник

сполучник

 прийменник

прислівник

 є засобом зв'язку слів у реченні та совосполученні

виражає залежність одного слова від іншого у реченні та словосполученні

 може бути присудком

 є членом речення

Іноді. Який ? Яка? Яке?

Так! Що робить? Що зробить?

Ні.

 Так! Хто? Що?

 зате, не, хтозна, від 

 близько, попід, від, між

через те що, поміж, ніколи

 тому що, ніяк, будь-коли