Прийменник

самостійна частина мови

незмінна самостійна частина мови

службова частина мови

не є частиною мови 

футбол або хокей

стрибнув через рів

невеликий, але зручний

не добрий, а злий 

але, зате, поміж    

на, перед, про

якби, не, із-за

хоч, мов, ніби 

Я люблю свій рідний край.     

Пісне, серця мого не край!

Посадила край дороги тополю.

Як пахнуть квітами простори. 

але, зате, поміж    

на, перед, про

якби, не, із-за

хоч, мов, ніби

по/ряд, за/для, о/крім, відповідно/до, з/поміж

із/за, під/час, по/серед, по/при, з/середини

на/вкруг, по/переду, по/руч, по/заду, не/залежно/від

з/метою, у/результаті, у/зв’язку/з, згідно/з

у/справі, з/метою, згідно/з

на/відміну/від, з/поміж, із/над

за/для, по/під, відповідно/до

по/за, по/близу, незалежно/від 

побачив (у, в) театрі 

плавала (у, в) океані 

підтримати (в, у) хвилюючий момент  

залишитися (у, в) своєму класі

між, поміж, крізь, серед

над, біля, під, до

в, з, поміж, над

від, крізь, до, над

зошит з географії

говорила з дочкою

йти за водою

працювати у вихідні

спосіб творення яких визначити неможливо

утворені способом складання або переходу з інших частин мови

утворені префіксальним або суфіксальним способом

утворені безафіксним способом

По (батьківському) полю бігав вороний кінь.

Прокіп любив говорити із сином щиро, по (батьківському).

По (батьківському) капелюсі одна за одною стікали краплинки дощу.

Не стрибай по (батьківському) ліжку!