Прийменник

службова частина мови,яка виражає залежність однієї самостійної частини мови в реченні від іншої

службова частина мови, що сполучає( поєднує) однорідні члени речення або прості речення у складі складного

службова частина мови, що служить засобом творення граматичних форм слів

службова частина мови,що надає слову або реченню додаткових відтінків значень

прості

складні

складені

складноскорочені

похідні

запозичені

непохідні

власне українські

з-під ,понад, у, щоб

у, в, з, і, й

про, попід, з-над, через

зі, при, але, а

понад, попід, з-за

з, за, через

на чолі, згідно з, з-поміж

відповідно до, за винятком, згідно з

в(результаті)

у(слід)

до(в)(кола)

на(перед)

за(винятком)

в(кінці)

в(середині)

у(слід)

поза

над

щодо

задля

через

поза

з-під

вздовж

від

у

слідом за

під

з

із

із-за

з родовим

з орудним

з місцевим

з називним