прийменник

В глупу ніч Насті приснився лихий сон.

Звідкілясь узялася чорна ріка і залила все навкруг.

Досвіток хлюпнув на шибки синьо-сивою фарбою.

Настя одяглася і вийшла на подвір'я.

Настя попрошкувала стежкою через город у берег.

Сон щось скаламутив у ній.

В лузі розлила свої роди інша ріка: умиротворена й весела.

Знадвору долинали голоси сина й онуки.

Ми хотіли прорватися "Жигулями", та коло першого ж поста нас не пустили.

А весна, не питаючи дозволу й не дослухаючись до гріхів земних та бід, прошкувала собі Поліссям.

Гніздилося в лісах ... всяке птаство, радіючи, що подолало довгий, виснажливий переліт і повернулося на рідну землю.

З пучечком вербового гілля пішла під вечір Настя до церкви.

Біда повзла навпрошки, робила коло, воно ширшало, як від кинутого у воду каменя.

Коло нього і на вигонах, і на ярмарках збирався люд.

Микола чекав її коло воріт.

Поклала дитину у візочок і стала коло вікна.

По діброві вітер виє, гуляє по полю.

По обіду пішов дощ.

Задача по математиці була дуже цікавою.

Пішли у ліс по грибочки.

Без роботи день роком стає.

По роботі пізнають майстра.

За одного вченого дають десять невчених.

Високо літає та низько сідає.

1

2

3

4

Родовий

Знахідний

Орудний

Місцевий

похідні та непохідні

прості та складені

непохідні та прості

прості та похідні

крізь, серед, про

край, задля, понад

протягом, до, із-за

до, між, через

як пес із-підворотні

з примхи долі 

з-під поли

з пів слова

прості, складні, складені

прості, складні

складні, складені