Прийменник. Сполучник

Прийменник — незмінна службова частина мови, що виражає залежність іменника та займенника від інших слів.

Прийменник — незмінна службова частина мови, що виражає залежність іменника, числівника, займенника від інших слів у словосполученні та реченні.

Прийменник — незмінна повнозначна частина мови, що вживається для зв'язку однорідних членів речення.

1

3

2

4

іменник

прислівник

прийменник

сполучник

із, від, край, до  

із-за, поміж, в, коло  

про, через, у, на

вздовж, об, з, по 

Мій рідний край, тобі відомі всі мої бажання. 

Перші орачі порушать ниву, поки напівсонну тополю збудить трактор край села. 

Не край мого серця, воно й так болить.

Вони боронилися і перемагали, падали і вставали, обороняючи свій край.

(з)над, (по)над, (по)між, (по)серед  

(з)поза, (з)посеред, (з)поміж, (з)за 

(на)прикінці, (в)наслідок, (на)зустріч, (по)біля

(з)під, (за)для, (уві)сні, (у)слід  

відпочити після обіду (по обіді) 

організувати з ініціативи (по ініціативі)

надіслати на вимогу (по вимозі)

міліція у справах неповнолітніх (по справам)

Сполучник — службова частина мови, яка вживається для зв'язку частин складного речення і виражає смислові зв'язки між ними.

Сполучник — службова частина мови, яка вживається для зв'язку однорідних членів та частин складного речення і виражає смислові зв'язки між ними.

Сполучник — службова частина мови, яка вживається для зв'язку однорідних членів речення.

незважаючи на грім; їхати в авто; дивитися з-під лоба;

пісня без любові; гуляє по полю; піклуватися про красу

розповів, як дивно; мріяв про відпустку; апельсин і банан;

добро й любов; слова, а не серце; силою будують, а працею скріплюють

Оголошено, (що)б усі прийшли вчасно. 

Що)б ви не думали, а я буду працювати.

(Як)би краще виконати завдання? 

(За)те її люблю, мою Україну убогу...

Людині треба, (що)б її робота залишалася після неї жити. 

(Як)би мені крила, у небо б злетіла.

Не знаю, (як)би склалась моя доля, коли б біля неї не стояла, мов благання, моя зажурена мати.

(Як)би хліб та одежа, їв би козак лежа.

Як/би ти не знав багато, а більше за всіх не знатимеш.

Про  що/б не писав поет, він завжди пише про людину.

Я поважаю тебе за/те, що ти завжди дотримуєш слова.

Я мушу книжки читати,  що/б  очі мої не осліпли.

Прийменник, сполучник, частка.

Прислівник,сполучник,частка,вигук.

Дієприслівник,прислівник,частка,прийменник

Прикметник сполучник, частка, вигук.

мають лексичне значення та морфологічні ознаки

виконують тільки граматичну роль у поєднанні з самостійними частинами мови. 

виконують синтаксичну роль

членами речення не виступають 

якби, щоб, зате

коли, немов,хоч

тому що, й, бо

то..то,однак,але

як..так, як...так і,

хоч... але

або.. або, то...то,ні..ні

проте, або,і

чи, а,але

та(але), проте, зате

щоб, як, якщо

бо, й, щоб

аби, але, ніби

Землю й небо пташки славословлять піснями.

Сердега так перелякався, що аж тремтить.

Окрилений, покидаю своє весняне пристанище й вирушаю додому.

Чорніє поле, і гай,і гори.

Чи то шумлять так хвилі,чи німфа плаче вслід.

Задощило, і фільмування довелося припинити.

Тепер я скрізь, де світло і любов.

І сходило сонце,і місяць вставав,і гуси кричали на фоні заграв.

Пішла вночі до ворожки, щоб поворожити.

Нам з тобою,видно,по дорозі, бо ішли й нікуди не прийшли.

Річка глибока та широка, а вода синя та чиста.

Слово-срібло,а мовчання-золото.

якби, коли,якщо

як, щоб,бо

щоб, ніби, але

адже, наскільки, коли

для того щоб, щоб, з тим щоб

незважаючи на те що, хоч

як, щойно, ледве

аж поки, аж, що аж

так що, чи, як