Прийменник і сполучник як службові частини мови

службова незмінна частина мови, яка поєднує однорідні члени речення й прості речення в складному.

службова частина мови, яка надає словам чи реченням додаткових відтінків у значенні або служить для творення слів і форм слів.

службова частина мови, що виражає залежність іменника, числівника, займенника від інших слів у словосполученні та реченні.

службова змінна частина мови, яка є засобом зв'язку речень у тексті.

у, за, при, до, від

по, над, понад, для, із

в, на, із-за, під, без

коло, задля, близько, поміж

поруч, понад, поміж, посеред

близько, поверх, позад, всупереч

близько, понад, з-під, біля

коло, круг, протягом, край

назвати по прізвищу;

оплатити за проїзд;

ліки проти застуди;

поставити в приклад;

 (з)над, (по)над, (по)між, (по)серед;

(на)прикінці, (в)наслідок, (на)зустріч, (по)біля;

(з)під, (за)для, (уві)сні, (у)слід;

(з)поза, (з)посеред, (з)поміж, (з)за.

Мій рідний край, тобі відомі всі мої бажання.

Перші орачі порушать ниву, поки напівсонну тополю збудить трактор край села.

Україна – край калини в полі, верби при річках та лелек у високості.

Не край мого серця, воно й так болить.

службова частина мови, яка зв'язує однорідні члени речення та частини складного речення

службова частина мови, яка зв'язує головне й залежне слово в словосполученні

службова частина мови, яка є засобом зв'язку слів у словосполученні та реченні

службова частина мови, яка виражає залежність повнозначних слів у словосполученні та реченні

Ніч була хоч і зоряна, але темна.

Вона боялась осені холодної, а я боялась шуму й суєти.

Отак учуся просто й мирно жить.

Хіба не бачите, що небо голубіє, що сонце ранками всміхається ніжніше…

Я люблю тебе за /те, що ти на світі є.

Треба багато вчитися, що/б знати хоч трішки.

Ми маємо дбати про/те, як зробити світ кращим.

Як/би тобі не повезло, не жди добра у відповідь на зло.

що/б, то/б/то, не/мов/би/то

або/ж, коли/б, хоча/б

адже/ж, хоч/би, ні/би

дарма/що, ад/же, ніби/то

Слухай свого серця, доню, і йди за його голосом!

Але ж, таточку, монголи не щадять ні хати, ні двора, ні князівської палати!

Як не стане хлопів, то хто буде кормити бояр?

Сам ти вчив і наказував мені жити по правді і говорити правду!

Не вір гадюці, хоч коралевими барвами міниться!

Я не знаю, але народ тутешній мені сподобався...

Я й се скажу тобі, щоб ти знав, яка сила в громадах і в їх вольнім союзі.

Я покину батька, коли не зможу відвести його від його проклятого наміру.