Прийменник, сполучник, частка, вигук

службова

самостійна

особлива

службова

службова

самостійна

особлива

службова

це особлива частина мови, яка виражає почуття, емоції, волевиявлення людини, не називаючи їх і служить засобом виразності в художній літературі.

службова незмінна частина мови, що виражає відношення між предметами, відношення дії та ознаки до предмета, залежність іменника, числівника, займенника від інших слів у реченні і разом з ними вказує на об’єкт дії, напрям, місце, час, причину, мету.

це службова незмінна частина мови, яка служить для з’єднання однорідних членів речення та частин складного речення.

це особлива частина мови, яка виражає почуття, емоції, волевиявлення людини, не називаючи їх і служить засобом виразності в художній літературі.

це службова незмінна частина мови, яка служить для з’єднання однорідних членів речення та частин складного речення.

це службова незмінна частина мови, яка надає окремим словам чи реченням додаткових смислових відтінків і служить для утворення нових слів або окремих граматичних форм.

це службова незмінна частина мови, яка надає окремим словам чи реченням додаткових смислових відтінків і служить для утворення нових слів або окремих граматичних форм.

це особлива частина мови, яка виражає почуття, емоції, волевиявлення людини, не називаючи їх і служить засобом виразності в художній літературі.

пишеться з іменниками, числівниками, займенниками завжди окремо. Виконує роль члена речення лише у поєднанні з відмінковою формою іменника.

не виступає членом речення. Але на місці самостійного слова набуває конкретного значення і виконує синтаксичну роль того слова, яке замінює.

членами речення не бу­вають і не відповідають на питан­ня.

членами речення бу­вають і відповідають на питан­ня.

не є членом речення.

є членом речення.

не можуть бути вставним компонентом, який у мовленні має особливу інтонацію.

можуть бути вставним компонентом, який у мовленні має особливу інтонацію, а на письмі обов'язково виділяється розділовими знаками.