Прийменник. Сполучник. Частка, Вигук

Прийменник, сполучник, частка.

Сполучник, іменник, дієслово.

Прийменник, частка, займенник.

Прислівник, прийменник, сполучник.

від, для, між

під, неподалік, протягом

кінець, залежно від, услід

мимо, близько, край

СПОЛУЧНИК — службова частина мови, що поєднує (сполучає)

однорідні члени речення та частини складного речення.

СПОЛУЧНИК — службова частина мови, що поєднує (сполучає)

другорядні члени речення та частини простого речення.

СПОЛУЧНИК — службова частина мови, що поєднує (сполучає)

головні члени речення та частини складного речення.

СПОЛУЧНИК — самостійна частина мови, що поєднує (сполучає)

однорідні члени речення та частини складного речення.

Тому що, перед тим, задля того щоб

так що, чи, бо

і , якщо, але

а, за для того, у міру того як

Не рада морква тертушці, (про)те на кожній танцює.

Ворон висміює свиню (за)те, що вона чорна.

За що купив - (за)те й продаю.

(Про)те зозуля кує, що свого гнізда не має.

ЧАСТКА — службова частина мови, яка:

-надає слову або реченню додаткових відтінків значення;

-служить засобом творення граматичних форм слів та похідних слів.

ЧАСТКА — самостійна частина мови, яка:

-надає слову додаткових відтінків значення;

-служить засобом творення граматичних форм слів та похідних слів.

ЧАСТКА — службова частина мови, яка:

-не надає реченню додаткових відтінків значення;

-служить засобом творення а похідних слів.

ЧАСТКА — самостійна частина мови, яка:

-надає слову або реченню додаткових відтінків значення;

-служить засобом творення лише граматичних форм слів.

хай, нехай, би, б

ж, навіть, вже, ось

авжеж, хіба, атож

не, ні, оце, лише

(не)щастя, (не)надовго, (не)втомно

(не)потрібний, (не)здолати, (не)любити

(не)співати, (не)слухати, (не)сухий

(не)лишивши, (не)питавши, (не)роблячи

ВИГУК — особлива частина мови, що виражає почуття та волевиявлення, не називаючи їх.

ВИГУК — службова частина мови, що виражає почуття та волевиявлення, не називаючи їх.

ВИГУК — самостійна частина мови, що виражає почуття та волевиявлення, не називаючи їх.

ВИГУК — особлива частина мови, що виражає почуття, емоції та волевиявлення, називаючи їх.

ой, ах, ех, пхе, ой Боже.

годі, ану, киш, киць-киць

ку-ку, ку-ка-рі-ку, тьох-тьох, дзень

не має синтаксичної ролi

самостiйна частина мови

пов*язує частини речення між собою

граматичне значення слів у реченні

емоції, звуки наслідування, спонукає до дії

зв*язок слів у реченні