Прийменник як частина мови

службова частина мови;

самостійна частина мови;

оосблива частина мови.

поєднання рівноправних членів речення;

вираження залежності іменника (займенника, числівника) від інших слів у словосполученні чи реченні;

утворення наказового способу дієслова.

У називному й кличному;

у родовому і місцевому;

у називному й орудному.

Складання непохідних прийменників;

перехід слів з інших частин мови;

запозичення іншомовних слів.

покидати рідний край;

спертися на край столу;

стояти край вікна.

посередині чогось;

замість чогось;

по обидва боки від чогось.

Відповідно/до, згідно/з, незважаючи/на;

з/поміж, з/посеред, з/над;

на/в/коло, за/ради, по/серед.

Між/народний;

між/вухами;

при/шкільний.

Вареник __ сиром;

пиріг __ сливами;

вийшов __ магазину.

Приїхав __ Одеси;

повернувся ___ Києва;

вибіг __ шматком сала.

__ Ані нові туфлі.

Прибув __ Варшаву.

Зберегла __ папці.

Позичила солі __ Олени.

__ Полтаві завтра сонячно.

__ тебе любов одна, __ мене любов одна...