Просвітництво і промислова революція.Освічений абсолютизм

суттєвою відмінністю епохи від попередніх було те, що в цей час почало складатися громадське життя;надалі питання суспільства обговорювалися в пресі, дискусійних клубах, кав'ярнях, салонах на асамблеях, у масонських ложах.

культурно-філософський рух кінця Середньовіччя — початку Нового часу, що ґрунтувався на ідеалах гуманізму та орієнтувався на спадщину античності

широка ідейна течія, яка відображала антифеодальний, антиабсолютистський настрій освіченої частини населення у другій половині XVII —XVIII століття

обґрунтування права науки і розуму на незалежність від церкви

академії та рівнозначні їм наукові товариства на кшталт Лондонського королівського сформувалися у великих європейських державах у XVII ст.

його провісниками стали поет Данте, художник Джотто та інші.

важливою віхою в розвитку ідей цієї доби стало видання «Енциклопедії, або Тлумачного словника наук, мистецтв і ремесел»

антропоцентризм замість теоцентризму

однією з центральних стала проблема людини і її внутрішньої, духовної природи

це період особистої свободи, досконалості у мистецтві, краси в житті, гармонії фізичних і духовних якостей людини

люди цієї епохи піддавали критиці систему феодального світогляду, їм були чужі його ідеали і догми (ідея «гріховності» людини, її тіла, пристрастей і прагнень). 

новий світогляд об'єктивно містив заперечення релігії: в центр світобудови ставилася людина, а не Бог, знання, а не віра

ще однією особливістю був індивідуалізм;не походження людини, а її розум і талант, заповзятливість повинні забезпечити їй успіх, багатство, могутність.

перетворити людину «природну», себто нерозвинуту, в людину цивілізовану, тобто культурну й освічену

віра в те, що, використовуючи можливості людського розуму, можна поліпшити світ, побудувавши людське суспільство, засноване на засадах розуму, а отже, істини і справедливості

віра в безмежні можливості людського розуму, який став для ідеологів Просвітництва мірилом усього сущого

Просвітники вважали, що всі люди за Біблією наділені природними правами, тому всі люди повинні бути рівними у своїх правах

Вчення про "абсолютне приречення": ще до "створення світу" Бог, начебто, визначив долю людей, одним — рай, іншим — пекло, і ніякі зусилля людей, ніякі "добрі справи" не зможуть змінити того вироку

Просвітники вважали, що лише влада зможе встановити справедливий лад для суспільства, для цього слід запровадити конституційну монархію

Просвітники вважали, що всі люди від природи наділені природними правами, зокрема правом на життя, свободу та рівність. Із цього випливало, що всі існуючі в суспільстві відмінності були встановлені не Богом, а самими людьми.

почали створювати світські салони, де активно обговорювалися різні освітні і політичні питання

було винайдено друкарський верстат, завдяки якому можна було надрукувати значно більше книг для звичайних людей

видали «Енциклопедію» («Енциклопедія, або тлумачний словник наук, мистецтв та ремесел»)

США

Англія

Росія

Німеччина

ткацький верстат

водяне колесо

парова машина

прядка "Дженні"

наймані робітники

власники засобів виробництва, підприємці

пролетаріат

ремісники

Джон Локк

Адам Сміт

Дені Дідро

Єлизавети Петрівни

Катерини ІІ

Петра ІІІ

робітники, які не вміли працювата на механічних верстатах

робітники, які стали інвалідами внаслідок робітничої травми

руйнівники механічних пристроїв

винахідники нових машин

Людовік ХV - Франція

Фрідріх ІІ - Прусія

Катерина ІІ - Російська імперія

Яків І - Австрійська імперія

 політика активного втручання держави в економіку із метою накопичення золота в державній скарбниці

 економічна політика держави, спрямована на захист національної економіки.

 організація виробництва, що грунтується на використанні капіталу для отримання прибутку

 перехід від ручної праці до машинної, від мануфактури до фабрики.

 Поява значної кількості вільних робочих рук унаслідок завершення аграрної революції

Відокремлення ремесла від сільського господарства

Панування натурального господарства

  З'явилися достатні капітали для створення підприємств (пограбування колоній, работоргівля, перепродаж земель)

 Слабкі економічні та торгівельні зв'язки між країнами

 Розвиток науки, що підготував теоретичну базу для технічних винаходів

Вольтер

Руссо

Монтеск'є

Дідро

секулярізацію церковних земель

видана "Жалувана грамота дворянству"

ліквідована Гетьманщина

ліквідована Запорізька Січ

Бароко

класицизм

рококо

неокласицизм

сентименталізм

приливні млини 

ткацький човник

доменна піч 

прядка «Дженні»

прялка з колесом 

друкарський станок Гутенберга 

ткацький верстат

парова машина

Марія Терезія - заборонила кріпосним селянам подавати скарги на поміщиків до урядових органів

Єлизавета Петрівна - провела адміністративну реформу: переділено на 50 губерній (замість 23), які, у свою чергу, складалися з повітів.

Фрідріх ІІ - провів судову реформу і запровадив рівний для всіх і незалежний суд,скасовував тортури

Йосип ІІ - провів релігійну реформу і постановив, щоб папські укази й розпорядження оприлюднювалися лише за згодою уряду, а чернечі ордени були підпорядковані місцевим єпископам; зменшив кількість монастирів і ченців

скасування кріпосного права

запровадження нових органів влади(парламенту), що обмежують владу монарха

запровадження законів для урівняння прав людей у державі

проведення освітніх реформ з метою надання рівного доступу до освіти