пунктуація простого речення

Травень ліси наряджає, літо в гості чекає.

Травень весну кінчає, і літо починає.

Травень творить хліба, а червень - сіно.

Початок літа в Україні не завжди збігається з початком червня.

Іноді воно починаєця ще в травні.

Сучасний квітень називали по-різному: дзюрчалник лукавець водолій.

Цвіркуни й препілочки припинили концерт

Чорногуз поклонився лугам і садам

Вже брами літа замикає осінь і серпень випустив серп

Червень - шостий місяць року й перший місяць літа.

У червні парки та сквери - привітні, бо лагідні вітерці бавляться у них.

Природа розквітає, і все навколо чекає теплого літа.

Я люблю цю пору року.

Ми йдемо через сінокіс і темніє над нами небо.

Слухаю небо, слухаю землю і слухаю дідову мову.

Дзвенить земля, а я слухаю.

У серце моє вривається якась сила, і прив'язує вона мене до землі.

 просте з однорідними членами речення

складне, у якому є однорідні члени речення, вставне слово

 просте з однорідними членами речення, вставним словом

складне, у якому є звертання, вставне слово

Полетів останній лелека і не залишився на нашій землі жоден перелітній птах.

Запашна соковита трава і барвисті квіти милують моє око.

 Сховав грудень під кригою річки і повдягав ліси в біле мереживо.

Легенький туман серпанком оповив землю і падав на неї крапельками небесних сліз.

А Слово ⌈...⌉ свідок історії, свідок часу.

Б Зерно молотити ⌈...⌉ не за столом сидіти.

В Все зберегла уява моя ⌈...⌉ ті ночі зоряні, ті дні.

А Вітру на морі не було, проте клекотав сильний прибій.

Б Видно було вже пізно, бо ніде по хатах не світилося.

В Видно місто, далі поле у моєму вікні.

Г Офіційно копанки заборонені, однак влада крізь пальці дивилася на таку самодіяльність.

А Не раз бувало холодно.

Б Здавалось зимі не буде кінця.

В Нарешті пішов дощ.

Г Правда не завжди солодка.

А Чи знаєш ти, хлопче, якого коня тобі серед поля вготовила доля?

Б Летіть, летіть, нестримні журавлі, через усі держави і кордони.

В Вийди, вийди сонечко,на дідове полечко, на бабине зіллячко.

Г Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.

А Усе навколо лиш для нас з тобою ці сині квіти, ця пахка земля.

Б Нічим я не надихався іще ні веснами, ні тихим падолистом.

В На початку березня снігу, вважай, немає вже ніде ні в полі, ні на городах.

Г Луки, гори, пишні сади все зелене й принишкле.