Російська імперія в 2 пол. ХІХ - на поч. ХХ ст.

Російський імператор Олександр ІІ усвідомлював необхідність модернізації російської імперії в умовах в 2 пол. ХІХ ст., тому ініціював ряд реформ в державі, що увійшли в історію під назвою "Великі реформи згори"

Земельна реформа та скасування кріпацтва, Земська, Судова, Фінансова та інші реформи в російській імперії були наслідком Лютневої революції 1905 р. та масових страйків працівників усіх галузей

Перемога російської імперії в Кримській війні надихнула російський уряд та імперську владу на проведення "Великих реформ" в державі

Поразка Російської імперії у Кримській війні стимулювала російський уряд та царя ініцювати та провести ряд реформ в імперії

На території Правобережжя російський уряд збільшив селянські наділи та зменшив плату за викупні платежі на 20 %

Земська реформа, що передбачала утворення місцевих органів самоврядування, поширювалась на всі українські землі, що пребували в складі Російської імперії

Основною формою промислових монополістичних об'єднань в Російській імперії були синдикати

Уряд остерігався перетворення земств на осередки сіоністського руху, оскільки регіоном проходила «смуга осілості» євреїв, серед яких були поширені ідеї сіонізму

Уряд остерігався перетворення земств на «п’яту колону» в разі війни, оскільки регіон межував з Австро-Угорщиною, із якою вкрай загострилися відносини

Уряд остерігався перетворення земств на центри «мазепинського духу», оскільки в регіоні спостерігалося піднесення українського національно-визвольного руху, представленого діяльністю перших політичних партій

Уряд остерігався перетворення земств на інструмент посилення польського впливу, оскільки в регіоні поляки-землевласники мали міцні позиції

цілковита зайнятість населення у промисловій галузі, оскільки завершився промисловий переворот, розвивалася індустріалізація та монополізація, що збіглися у час (тобто період розквіт та одночассно обмеження вільної конкуренції)

соціальне розшарування селян супроводжувалося зростанням кількості сільськогосподарських найманих робітників

значна роль держави у економічному житті (субсидії, позики, казенні підприємства)

нерівноміріність розвитку регіонів

значна роль іноземного капілу в економічному житті.

збереження сільського господарства основою економіки

декабристи

народники

народовці

хлопомани

розширення території, зміцнення позицій на Балканах (під виглядом захисту православних слов'ян), російсько-турецька війна 1878-1879 рр. призвела до утворення Болгарії, незалежності Сербії, Чорногорії та Румунії

експансію в Центральну Азію, Азію та на Далекий Схід, чому сприяло будівництво Транссибірської залізниці

до складу російської імперії відійшла велика територія Середньої Азії - від Каспійського моря до гір Тянь-Шань, і від Аральського моря до кордону з Афганістаном

проникнення в Китай викликало опір з боку Японії та спричинило російсько-японську війну

Російська імперія уклала угоду про вступ до "Союзу трьох імператорів"(Німеччина, Австро-Угорщина, Росія)

залежність від іноземних англійських та французьких інвестицій, наміри здійснити нові територіальні захоплення, які не могла забезпечити Німеччина, а також небажання посилення позицій Німеччини, вплинули на рішення вийти із "Союзу Трьох імператорів" та приєднатися до англо-французького блоку на поч. ХХ ст.

"Кривава неділя"

повстання на броненосці Потьомкін

повстання Чернігівського полку

"Маніфест 17 жовтня"

"Маніфест 21 квітня"

скликання станово-представницького органу влади

царські репресії для придушення революційних виступів

урядове заохочення провокаційної діяльності чорносотенних організацій

застосування "чорних списків" проти страйкарів на підприємствах

скликання І та ІІ Державної Думи

руйнування селянської общини  

закріплення землі у приватну власність через відруби (єдина ділянка) та хутори (з перенесенням садиби)

стимулювання переселення селян до малозаселених регіонів Сибіру, Середньої Азії та Північного Кавказу для зменшення аграрного перенаселення

створення верстви заможних селян-власників, які б стали опорою самодержавства, на відміну від «нестійкого» селянства, що підтримувало революцію

активна діяльність земств у підтримці реформи (прокат техніки, агрономічні курси, будівництво елеваторів). 

сприяла зростанню виробництва товарного хліба та експорту

поглибила соціальну диференціацію (бідні проти заможних)

ліквідовано малоземелля селян

сформовано тип великого землевласника-фермера, який став опорою царської влади та допоміг премогти більшовицьку революцію в жовтні 1917 року, укріпивши в Російській імперії самодержавство