Розділ ІІІ. Русь-Україна у другій половині ХІ — першій половині ХІІІ ст.

1019 р.

1054 р.

1069 р.

1077 р.

1055 р.

1068 р

1072 р.

1073 р.

Одне зі східнослов’янських племен, що мешкало «на Десні, і по Сейму, і по Сулі»

Нащадки германських племен готів, які поклали край володарюванню сарматів у Причорноморських степах

Тюркомовні кочовики, у протистоянні з якими загинув князь Святослав та перемогу над якими князь Ярослав ушанував спорудженням Софії Київської

Тюркомовні кочовики, які в XI ст. запанували в Причорноморських степах замість давніших хозарів, печенігів та ін.

«Правда Ярославичів» – це збірник законів, який доповнив «Руську правду» Ярослава Мудрого

Схвалено його було під час Вишгородської наради князів 1072 р.

Найважливішим нововведенням «Правди Ярославичів» стала заміна кровної помсти за вбивство грошовим штрафом

«Правда Ярославичів» поклала край чварам між Ярославичами

Воєнні походи

Міжнародна торгівля

Міждинастичні шлюби

Військові союзи

Так

Ні

Скіфи

Хозари

Печеніги

Половці

Територія Переяславського князівства порівняно з іншими князівствами була невеликою

На сході й півдні його землі безпосередньо межували зі Степом

Географічне розташування багато в чому визначало життя мешканців князівства, адже їхня земля служила щитом для Києва й решти руських територій

Це було найбільш заселене князівство. Літопис згадує близько 80 міст i містечок, розташованих тут

Безпосередня близькість до столиці держави зумовлювала особливість політичного становища князівства: воно майже цілковито залежало від Києва

У Києві траплялися змови, у яких активну участь брало київське боярство

Князі, одержимі ідеєю влади, не полишали спроб поборотися за київський престол

Правителі в Києві в той період змінювали один одного через 6–8 років, а то й частіше

Воно було найменш заселеним князівством держави

Київське князівство залишалося спільною спадщиною роду Рюриковичів, а Київ – столицею Руси

Брянськ, Київ, Курськ, Переяслав, Чернігів

Городець Остерський, Лубни, Переяслав, Прилуки

Чернігів, Любеч, Новгород-Сіверський, Путивль, Брянськ, Курськ, Стародуб

Вишгород, Білгород, Іскоростень, Овруч, Корсунь, Юр’їв

Вони були закладені як військові фортеці, що згодом стали центрами поселень

Ці міста відомі від давніших часів, виникли як центри племінних об’єднань

Із метою розвитку торгівлі – як великі торгівельні осередки

Святополк Ізяславович

Олег і Давид

Володимир Глібович

Володииир Мономах, Ярослав Осмомисл

988 р.

1037 р.

1185 р.

1187 р.

VII ст.

VIII ст.

Х ст.

ХІ ст.

Олеговичі і Давидовичі – нащадки синів Святослава Ярославовича Олега і Давида

Онук Володимира Мономаха – Ізяслав Мстиславович

Ростиславичі – нащадки онука Ярослава Мудрого Ростислава, який був сином старшого Ярославового сина Володимира

Белз, Червень, Берестя, Пересопниця, Дорогичин

Перемишль, Звенигород, Теребовля

Галич, Волинь, Володимир, Луцьк

Фреска

Мозаїка

Книжкова мініатюра

Скульптурний барельєф

Володимир Мономах

Митрополит Іларіон

Володимир Великий

Мстислав Володимирович

Особливістю міст у Русі було те, що вони не мали споруджених укріплень, роль фортифікацій виконували природні перешкоди

Історія багатьох українських поселень пов’язана зі спорудженням оборонних укріплень та фортець, особливо на південних кордонах держави

Кільце міських укріплень мало кілька воріт, які розміщували у дерев’яних вежах або поміж вежами

Інколи над брамами споруджали церкви, як, приміром, Федорівська церква над Єпископськими воротами в Переяславі

Перед воротами до міста через рови перекидали дерев’яні мости, що іноді підіймалися спеціальними пристроями

Розташовані в Чернігові

Розташовані в Києві

Споруджені в ХІІ ст.

За взірець обом храмам правила Десятинна церква

Нестор

Антоній

Феодосій

Аліпій

IX ст.

X ст.

XI ст.

XII ст.

а), б), в), г).

а), г), в),б).

б), а), в), г).

а), б), г), в).

1 а), 2 б), 3 в), 4 г).

1 г), 2 в), 3 б), 4 а).

1 б), 2 а), 3 в), 4 г).

1 а), 2 б), 3 г), 4 в).