Розділові знаки

фонетика

морфологія

лексикологія

синтаксис

кома

тире

двокрапка

крапка

 Це самостійна експедиція, тому уся відповідальність лягає на ваші плечі.

  Нічого вішати носа і думати про погане

Усе навколо кличе насолодитися останніми днями літнього тепла: і ліс, і поле, і наш парк

 Хіба такі хвацькі та невтомні мандрівники можуть стомитися?

І все ж не обминайте люди осінньої журливої краси падолисту.

Ти справжній лицар сину! Ти вславиш Україну!    

Не тратьте куме сили спускайтеся на дно. 

Вітаю тебе мій добрий мій єдиний друже.

Кажуть книга вчить про світ.

На щастя, пригода закінчилася без травм.

На думку вчителя учні добре підготували завдання.

Звісно читати треба щодня.

Може квіти зійдуть і настане ще й для мене весела весна.

Хлопець може зробити все на світі.

Можу говорити, а можу й мовчати.

На горизонті видно ліс.

Видно шляхи полтавськії і славну Полтаву.

Сьогодні, видно, буде гарна погода.

За туманом нічого не видно.

Бабусю нам задали складне завдання.

Пам'ятай, козаче, про рідний край завжди і всюди.

Ви хлопці мені не заважайте.

Тату можна вступити з тобою в дискусію?

Мамо, вечір догоря.

Петрику, ти виразно прочитав текст.

Любі діти, вам передають вітання випускники.

Ти, Оксано, моя найкраща подруга.

Мене бабуся попросила принести із поштової скриньки газети.

Мабуть, відвертість - запорука справжньої дружби.

Хлопці, не розходьтеся!

Ти сидиш спокійно, не розмовляючи.

Усе, чим я щасливий і багатий, я мушу рідним словом оспівати.

Запалай, мій вогнику крилатий, полум’ям привітним і незлим.

Я люблю твоє майво зелене, і Донбас, і Каховку ясну.

На берегах Дніпра крутих, весь помережений садами, стоїть у сяйві днів нових наш рідний Київ перед нами.

«Роби добро, — мені казала мати, — і чисту совість не віддай за шмати!».

Не зводячи очей з діда Береговець промовив що коли виросте теж буде садівником.

Сашко побажав сестрам доброго ранку.

Мати попросила допомогти їй.

Дуб здавна користується у людей великою шаною промовив дідусь.

Туристи побували у: Коломиї, Львові, Дрогобичі..

Зуби руйнуються від розкушування кісточок: вишень, черешень, слив.

У лісі ростуть: суниці, чорниці, ожина.

Землею України течуть такі ріки: Дніпро, Дністер, Дунай, Сіверський Донець.

Цвітіть сади! Лани ростіть!

Україно ти для мене диво!

Повій вітре тихесенький з-за синього моря.

Ой чого ти дубе на на яр похилився?

Першому

Третьому

Четвертому

П’ятому

Учора був вітер і дощ.

Учора був вітер, і пішов рясний дощ.

Згадайте мову материнську і вчіть її!

Не забувай свого роду.

Мирне сонце лагідно сяє.

Дощ пройшов, трава зазеленіла.

Я люблю свою Батьківщину.

Радію прекрасній весні.

У густому лісі посплітали віти дуби, берези й осики.

Душа цвіте від тепла.

В’ється стежка по долині, журавлі летять у даль

Діти, будьте обережні на дорозі!

Будь ласка, будьте обережні!

Діти, будьте обережні, будь ласка!

Оля сказала, що любить читати вірші.

Оля сказала Я люблю читати вірші.

Оля любить читати вірші.

Чи любить Оля читати вірші?

Учитель розповідав Український степ займає 40 % площі України.

Діти продовжили Навесні у степу ростуть ранньоквітучі рослини: півники, крокуси, півонії, маки. 

Усі закричали Який гарний український степ!

У рослин довге коріння, яким можна з глибини дістати воду розмірковувала Оленка

Поет захоплювався степом: "Справді, гляньте: степ широкий буйним сизим морем став!"

Даринка допитувалася - "Скажіть, чому поет описує степ"?

Андрійко крикнув: "Я слухав концерт Вівальді! "

Іванка запитала: "Чому Олександр Олесь порівнює степ узимку з перлиною?"

лапки

двокрапка

тире

дефіс

—Найдорожче здоров’я, — сказав хворий.

— Хіба не молодість за все найдорожча? — здивувався старий.

— Здрастуйте! — привітався Сашко. — Скажіть, будь ласка, а де у вас той лікар, що лікує очі?

— Приходьте після обіду, — відповіла жінка, не підводячи

голови. 

— Спиш, чоловіче?

— Думаю.

— Про що думаєш?

— Яких грибів у лісі більше: отруйних чи їстівних...

— А яке життя без волі?— здивувався козак.

— Найцінніше в світі — правда, — виголосив мудрець.