Розквіт Київської держави

заповітом Ярослава Мудрого

нормою «Правди Ярославичів»

постановою Любецького з'їзду князів

статтею «Устава» Володимира Мономаха

1054 р.

1097 р.

1113 р.

1187 р.

Святослава Ігоревича.

Володимира Святославича.

Ярослава Володимировича.

Володимира Всеволодовича.

ліквідував владу місцевих племінних князів, які постійно прагнули автономії.

регламентував збирання данини, упровадивши «погости» та «уроки».

установив формальну зверхність Києва над племінними союзами.

запровадив удільно-вотчинний устрій держави.

X ст.

XI ст.

XII ст.

XIII ст.

занепад сільського господарства й торгівлі

відсутність чіткого механізму спадкоємності велико-князівської влади

утвердження нової династії Гедиміновичів у Києві

зміцнення вотчинного землеволодіння

етнічна неоднорідність населення держави

падіння Візантійської імперії

об’єднання Олегом Південної та Північної Русі під владою Рюриковичів.

здійснення Святославом військового походу проти Хозарського каганату.

запровадження Володимиром Великим християнства як державної релігії.

укладення Ярославом Мудрим першого писаного збірника руських законів.

слобод.

хуторів.

вотчини.

фільварків.

«Хозари вийшли супроти нього з каганом, князем своїм. І зступилися війська битися, і сталася битва межи ними, і одолів він хозар і город їхній столицю Ітіль, і город Білу Вежу взяв...»

«І поставив він кумири на пагорбі, поза двором теремним: Перуна дерев’яного, — а голова його була срібна, а вус — золотий, — і Хорса, і Дажбога, і Стрибога, і Сімаргла...»

«Зібрав він воїнів і прийшов до Києва, і вчинив мир із братом своїм Мстиславом. І розділили вони по Дніпру Руську землю: собі узяв сю сторону, а Мстислав — ту. І перестала усобиця в землі Руській...»

«І повелів він поскидати кумирів — тих порубати, а других вогню оддати. Перуна ж повелів він прив’язати коневі до хвоста і волочити з Гори по Боричевому узвозу на ручай...»

«Виступив тоді він із города, приготував до бою дружину. Зійшлися вони на місці, де ото нині свята Софія стоїть, митрополія руська. І сталася січа люта, і ледве одолів він печенігів під вечір...»

«Коли ж побачив, що церкву завершено, він помолився богу, говорячи: «Осе даю церкві сій, святій Богородиці, од маєтності своєї десяту частину. Якщо се одмінить хто, — хай буде проклят...»

Зосередження уваги та сил держави переважно на зовнішній політиці.

Вихід держави на міжнародну арену та початок її дипломатичної діяльності.

Перенесення уваги влади із проблеми завоювання земель на їх освоєння та утримання.

Неконсолідованість влади, постійний місцевий племінний сепаратизм.

Запровадження та поширення державної консолідуючої релігії.

Поява писаного кодифікованого права.

перемозі над печенігами в битві під Києвом.

створенню збірника законів «Руська правда».

заснуванню Києво-Печерського монастиря.

успадкуванню земель князя Мстислава Володимировича.

розподіл полюддя

наділення помістями бояр

надання містам маґдебургського права

боротьбу князів за уділи