Розвиток зв'язного мовлення. Вибірковий переказ тексту.

Прочитай текст тричі. Дай відповіді на питання( пройди тест). Запиши вибірковий переказ у зошит на тему : " Ранок у лісі".

В гостях у весни

Ще ховаються по байраках сірі брили злежаного снігу, вночі морозець притрушує білою пудрою зелене листя осоки на болоті, а вже красується золотими сережками ліщина і на пригрітих сонцем галявинах витикаються молодими стрілами трави.

У таку пору я поспішаю в ліс. Поспішаю в гості до самої весни.

Ранок теплий, сонячний. Дихає свіжістю земля. Ніколи ліс не пахне так солодко і терпко, як у цю вранішню годину. Сльозяться крихітні струмки, шукають дорогу до річечки. Ліс живе передчуттям зеленої повені листя і трав. Він посвітлів, виграє новими кольорами, звуками.

Чуєте, з вільшника долина голосна пісня: приди-кум… чай-пить… чай-пить… Хто ж це запрошує випити чаю? Хто ж це запрошує випити чаю? Та це ж співочий дрізд! Він зовсім недавно повернувся з далекої Африки і тепер спішить повідомити про це ніжними трелями. Дрозда підтримують і зяблик, і шпак. Вони також радіють, повернувшись до рідного лісу. Синиця, яка ніколи не бачила заморських земель, дивиться на них з особливою заздрістю.

Йду лісовою стежкою і скрізь бачу прикмети весни.

Цілий день бродив я весняним лісом. А підвечір зяблик попередив мене: збирається дощ. На гарну погоду він співає веселу пісеньку, а перед дощем починає одноманітно рюмити.

Що ж, пора і додому.

С. Мацюцький

Як ви зможете пояснити, що означає термін вибірковий переказ?

З чого починається опис весняного ранку в лісі?

У якій послідовності відбуваються події у ранковому лісі?

Які прислів'я точніше передають опис весняного ранку у лісі?

Вибери усі можливі варіанти. .

Який птах так співає :приди-кум, чай-пить?

Хто не зимував у Африці?

Який ранок у лісі?

Що робить земля?

Як пахне ліс у цю вранішню годину?

Що роблять струмки?

Як змінився ліс?

Прочитай текст . Запиши вибірковий переказ у зошит на тему "Ранок у лісі".



В гостях у весни

Ще ховаються по байраках сірі брили злежаного снігу, вночі морозець притрушує білою пудрою зелене листя осоки на болоті, а вже красується золотими сережками ліщина і на пригрітих сонцем галявинах витикаються молодими стрілами трави.

У таку пору я поспішаю в ліс. Поспішаю в гості до самої весни.

Ранок теплий, сонячний. Дихає свіжістю земля. Ніколи ліс не пахне так солодко і терпко, як у цю вранішню годину. Сльозяться крихітні струмки, шукають дорогу до річечки. Ліс живе передчуттям зеленої повені листя і трав. Він посвітлів, виграє новими кольорами, звуками.

Чуєте, з вільшника долина голосна пісня: приди-кум… чай-пить… чай-пить… Хто ж це запрошує випити чаю? Хто ж це запрошує випити чаю? Та це ж співочий дрізд! Він зовсім недавно повернувся з далекої Африки і тепер спішить повідомити про це ніжними трелями. Дрозда підтримують і зяблик, і шпак. Вони також радіють, повернувшись до рідного лісу. Синиця, яка ніколи не бачила заморських земель, дивиться на них з особливою заздрістю.

Йду лісовою стежкою і скрізь бачу прикмети весни.

Цілий день бродив я весняним лісом. А підвечір зяблик попередив мене: збирається дощ. На гарну погоду він співає веселу пісеньку, а перед дощем починає одноманітно рюмити.

Що ж, пора і додому.

С. Мацюцький