Русь-україна за нащадків Ярослава Мудрого

1051 р.

1054 р.

1064 р.

1036 р.

загострення князівських усобиць;   

припинення половецьких нападів;

 зміни в збірнику законів «Руська правда»;   

 зміцнення центральної влади.

київський стіл мали передавати за принципом від батька до сина;

київський стіл мали передавати за принципом: від батька до старшого, до середнього, до молодшого сина;

київський князь мав управляти Руссю спільно з братами та дітьми;

  київський стіл мали передавати старшому з братів.

  Дніпрі;  

  Случ;  

 Рось;     

   Альта.

упорядкувати систему збирання данини;

убезпечити державу від князівських усобиць;

 запровадити станово-представницьку монархію;

забезпечити порядок у державі;

не допустити сутичок за владу.

правління по системі престолонаслідування;

правління трьох осіб, союз трьох осіб для спільної діяльності;

колегіальний орган влади в Київській Русі;

одна з форм феодальної земельної власності в часи Київської держави.

1097 р.;

1072 р.;

1054 р.;

1065 р.;

Відмова князя Ізяслава видати киянам зброю і коней для продовження боротьби з половцями;

Непорозуміння між князями;

Повстання через нестачу вільної землі на території Київської держави;

Повстання проти землевласників.

цілковитий політичний розпад єдиної держави, перетворення удільних князів на васалів іноземних правителів;

 зміна централізованої монархії федеративною, коли державою колективно правила група найвпливовіших князів;

економічний і культурний занепад країни, руйнація всіх усталених внутрішніх політичних і династичних зв’язків;

децентралізація апарату управління, зміна загальноруського законодавства та церковної організації удільними, втрата державного суверенітету.

з’їзд князів у Вишгороді, 1072 р.;

договір поміж Ярославичами у 1054 р.

рішення киян у 1068 р.;         

з’їзд князів у Любечі, 1097 р.    

племена кочовиків;

князівські з’їзди;

слуги князя;

 вид зброї.