1 червня 1855 р. у журналі «Revue des Deux Mondes» з’явилася добірка віршів «Les Fleurs du Mal» («Квіти зла») з
16 віршів
12 віршів
18 віршів
Ш. Бодлер надзвичайно пишався тим, що
«кожна сторінка цієї книжки оспівувала мерзенність і паскудність»
«кожна сторінка цієї книжки оспівувала зло»
«кожна сторінка цієї книжки дихала ненавистю до зла»
Ш. Бодлера порівнювали з
Данте
Г. Флобером
В. Гюго
Могутній геній Ш. Бодлера вперше в літературі створив образ героя, який намагається змінити світ за допомогою
своєї уяви та фантазії
своїх розумових здібностей
знань і освіти
мистецтва
Ідеал для поета
моральні цінності
нове мистецтво
духовна гармонія людини та світу
сплін, хандра
краса, творчість
кохання
шляхетність думок і почуттів
духовна ницість
Ш. Бодлер широко використовує у «Квітах зла» жанр
сонета
балади
елегії
пісні
У вірші «Альбатрос» порушено важливу проблему
місце поета та його призначення в суспільстві
трагедія митця в духовно ницому суспільстві
філософське осмислення світу й людини
єднання людини з природою
національної гідності, честі і відповідальності перед власним народом
У вірші «Вечорова гармонія» розповідається про
невимовну тугу особистості
прагнення гармонії та недосяжність ідеалу
боротьбу світла і темряви в душі людини
життя і смерть, які завжди йдуть поруч
високе призначення мистецтва
Жанрова специфіка літератури, базована на нюансованій тональності, додаткових смислових натяках, передчуваннях. Звернена до емоційної сфери, до підсвідомості, вона навіює читачеві думки і переживання письменника
очуження
катарсис
сугестія
У вірші «Вечорова гармонія» змальовано
«пейзаж душі»
«сплін», який охопив сучасне Ш. Бодлерові людство
духовну обмеженість
закон відповідностей «усього з усім»
Провідні мотиви збірки «Квіти зла»
боротьба добра і зла, яка відбувається в душі ліричного героя
захоплення життям і жах від споглядання людського буття
призначення поета й поезії
творча незалежність митця від натовпу
утвердження чарівної сили мистецтва — інтуїтивне наближення до істини
проголошення краси єдиною метою мистецтва
визначення сенсу буття особистості
оспівування радощів життя, кохання
У «Квітах зла» виразно втілений мотив
самотності, нерозділеного кохання
трагічної несумісності дійсності та ідеалу
любові до земного життя
патріотизму та революційної боротьби
самотності людини, відірваної від рідної землі, туга за батьківщиною
Створюйте онлайн-тести для контролю знань і залучення учнів до активної роботи у класі та вдома
Створити тест
Зареєструватись за допомогою Google