Шекспір та театр часів Шекспіра

Це "Бути чи не бути?"

Це проблема авторства творів, що приписуються Вільяму Шекспіру

Це питання, кільки творів насправді написав Шекспір

Це питання, коли насправді народився Шекспір

у Стратфорді на Ейвоні

у Лондоні

у Ковентрі

місце народження невідоме

"Глобус"

"Свон"

"Куртіна"

"Гамлет"

Прекрасна Лаура

Смаглява леді

Безсмертна Беатріче

Пані Зіркові очі

навчався у Едінбургському університеті

день і місяць народження та день і місяць смерті однакові

достеменно невідома дата народження, її вирахували за датою хрестин

довгий час працював лихварем

сонети Шекспіра ніколи не видавалися за його життя

ніколи не був одружений, оскільки був закоханий у королеву Єлизавету ІІ

сам грав головні ролі у своїх п'єсах

два катрени, два терцети

три катрени , один терцет

два катрени, три терцети, фінальний двовірш

три катрени і фінальний двовірш

подвійне чергування катренів і двовіршів

перу Шекспіра належить 154 сонети

сонети присвячені не тільки жінці, а й другові

у своїх сонетах Шекспір продовжує літературну традицію Данте і Петрарки, згідно з якою кохана жінка - яснокоса, білява, майже безтілеса, як богиня

сонети були надруковані видавцем Джаггардом

сонети були надруковані лише за наказом королеви Єлизавети ІІ

сонети присвячені тільки коханій жінці

"Макбет"

"Отелло"

"Гамлет"

"Ромео і Джульєтта"

жіночі ролі грали лише чоловіки

жіночі ролі вже грали жінки

театр розміщувався у стаціонарній споруді

вистави грали вдень, оскільки споруда була під відкритим небом

застосвували багаті технічно досконалі і яскраві декорації

актори часто імпровізували і спілкувалися з публікою

театр мали право відвідувати тільки аристократи, військові та торговці за спеціальним дозволом

монолог

репліка

драма

діалог

Ми всі актори у цьому житті

Ми тільки гості в цьому світі

Весь світ лицедіє

На честь та славу Її величності

Всякий захожий сюди - забудь свої біди!

невибагливі глядачі, які з а 1 пенні могли стояти у ямі і дивитися виставу

працівники сцени, декоратори, костюмери тощо

найбільш почесні глядачі, які купували найдорожчі квитки і мали право сидіти у ложах внутрішньої сторони

"люди-афіші", які ходили містом і запрошували всіх на виставу