07у-31 - Сільське господарство. Ремесла і торгівля. Міста, магдебурзьке право.

Великий землевласник, представник аристократичної верхівки суспільства

Хутір, маєток, велике шля­хетське господарство, орієнтоване на ри­нок; був багатогалузевим господарством, у якому вся земля належала панові і яке базувалося на праці селян, що відробляли тяглову службу, або панщину.

Тип організації виробництва, за якого люди виробляють продукти для задоволення власних потреб.

Велике феодальне землеволодіння

Остаточне закріпачення селян на землях Великого князівства Литовського відбулося

Остаточне закріпачення селян на землях Великого князівства Литовського відбулося за

Селянські повстан­ня у Прикарпатті під проводом Мухи та Андрія Борулі.

Народні месники, що діяли переважно в Карпатських горах.

Залежність селян, яка полягала в їх прикріпленні до землі, підпорядкуванні адміністративній та судовій владі великого землевласника.

Безкоштовна праця залежних селян на феодала.

Частка продуктів (зерно, худоба, птиця, сало, мед), яку залежні селяни сплачували феодалу.

Одна з найпоширеніших систем міського самоврядування доби Середньовіччя в Центральній Європі.

Орган міського самоуправління, що здійснював адміністративно-­судові функції та складався з двох колегій, члени яких обиралися на довічні терміни

Головна посадова особа в місті, яка мала право приймати остаточне рішення в усіх судових справах, могла навіть засудити винуватця до страти

Суд у кримінальних справах, членами якого були засідателі

Голова ради міста

Для захисту власних інтересів і регулювання виробництва міські ремісники певних спеціальностей об’єднувалися в особливі організації

Майстри, які не належали до цеху

Об'єднання купців для спільного захисту своїх інтересів і взаємодопомоги

Найзаможніша частина міщанства, що складалася з найбагатших і найвпливовіших купців, ремісників-майстрів