Словотвір. Орфографія

Суфіксальним.                                   

Префіксально-суфіксальним.                       

Префіксальним.

 Безафіксним

Береза – підберезник-  березовий.

Ліс - праліс - пролісок.

Дорога - дорожній - придорожній.

Мова - промовляти - мовний.

Сестра - сестрин - сестричка.

Вода - водити - проведений.

Рука - ручка -  ручний.

Скло -  склити - засклити.

Париж — парижський, прага — пражський.

Козак - козацький, казах — казахський.

Птах — птахство, ткач — ткацтво.

Убогий — убозтво, брат — брацтво.

Турецький, донецький.                                       

Вінницький, панський.                            

Черкаський, київський.

Кріпацький, одеський.

Одеса — одеський, юнак — юнацький.

Товариш — товаришський, завод — заводський.

Петербург — петербурзький, герцог — герцогство.

Воронеж — воронезький, Запоріжжя — запоріззький.

Козацький, полтавський

Галицький, турецький.                  

Чернівецький, батьківський.

Німецький, чернівецький.

Хочу в батька-матері погостить (Н. Кашук).

У сірих очах старого світиться радість (І. Цюпа).

За хвилину з хлівця вийшов старий чоловік і став (І. Багряний).

Сад — то спів веселих птахів і сумних вітрів (Л. Дмитерко).

Над доріжкою з асфальту дві берізки обнялись (В. Сосюра).

Відберіть у людини мову, і вона здичавіє (/. Цюпа).

Яке то щастя — свій народ у світлі бачити (Д. Павличко).

А по краю-небокраю сходять ранки (П. Усенко).

Товариш, брат.                                           

Козак, юнак.                                       

Ткач, завод.

Тюрки, коваль.

Дивак, товариш

Люди, боягуз

Юнак, брат

Птах, герцог.

Бібліографія, аеромобіль, кінопродукція.

Горицвіт, перекоти поле, Убийвовк.

Народно-визвольний, південно-український, тихо-тихо.

Батько-мати, світло-жовтий, жовто-гарячий.