Службові частини мови. Вигук

Навколо річки ростуть верби.

Ми ходили кругом і навколо.

Машина промчала поруч.

Аж ось нарешті і любий край.

За|мість, в|супереч, по|за, по|серед ;

З|посеред, з|під, з|поміж, із|за ;

По|над, по|біля, з|над, з|поза.

Поміж, понад, до, з-під ;

Без, над, від, за ;

Край, кругом, поруч, у ;

Вздовж, по, на, задля.

Ні, там, і, а;

На, між, але, коли;

Ось, не, би, нехай ;

Чи, та, над, не.

І, зате, але, а , або, та, й ;

Ніби, ледве, бо, хоча ;

Щоб, тому що, а , коли ;

Якщо, щойно, так що, чи..., чи.

Між горами старий Дніпро, неначе в молоці дитина.

Не можна любити народів других, якщо ти не любиш Вкраїну.

Батьківщина розпочинається для людини зі шматка неба.

Люди з красивими душами не здатні на підлість.

Як хороше радіти без причини, коли на місто студінь опада.

В долині – луки, трава по пояс.

Було у нього щось тривожне.

Час – не наша власність.

дійсного способу дієслова;

умовного способу дієслова;

наказового способу.

надає  реченню або окремим його членам певних відтінків значення або служить для утворення окремих граматичних форм чи нових слів;

виражає залежність іменника, числівника, займенника від інших слів у словосполученні й у реченні;

вживається для зв’язку однорідних членів та частин складного речення і виражає смислові зв’язки між ними.

Сполучники за будовою є прості, складні, парні.

Сполучники за будовою є прості, складні, непарні.

Сполучники за будовою є прості, складні, повторювані.

Сполучники за будовою є прості, складні, складені.

нехай;

навіть;

би (б).

Частка – службова частина мови

Частка виконує синтаксичну роль

Частка може входити до складу слова

Місяць та сонце - небесні світила.

Степан приїхав би на змагання раніше.

Надворі холодно, через те що довго йшов дощ.

Свято відбулося, але не вдалося.

І - сполучник, поєднує однорідні члени речення, підрядності, єднальний, неповторюваний, простий, пишеться так, як і вимовляється.

І - сполучник, поєднує однорідні члени речення, сурядності, єднальний, неповторюваний, простий, пишеться так, як і вимовляється.

І - сполучник, поєднує однорідні члени речення, сурядності, розділовий, неповторюваний, простий, пишеться так, як і вимовляється.

І - сполучник, поєднує частини речення, сурядності, єднальний, неповторюваний, простий, пишеться так, як і вимовляється.

протиставні

 єднальні

мети

часові

1

2

3

4

іменником

  прислівником

 прийменником

 займенником

службова частина мови, що виражає залежність іменника, числівника , займенника від інших слів у словосполученні та реченні

 службова частина мови, яку вживають для зв'язку однорідних членів речення та частин складного речення

 службова частина мови, яка надає словам чи реченням додаткових відтінків у значенні або служить для творення слів і форм слів

особлива частина мови, що виражає почуття, емоції, волевиявлення мовця, не називаючи їх

Повторюй, щоб добре запам'ятати.

Він читає, а вона пише твір.

Існують сполучники сурядності та підрядності.

Я читав, але не запам'ятав.

Правда таки переможе.

Пішов би я в Україну.

Я буду крізь сльози сміятись.

 етикет

 емоції

 спонукання, волевиявлення

 звуконаслідування

 тире

 дужками

 комами або тире

 комами або знаком оклику

 Ой, тю, ого, геть, а, гм, о-о-о, ух, марш, о

Ой, тю, ого, геть, і, гм, о-о-о, ух, марш, о

 Ой, на, ого, геть, а, гм, о-о-о, ух, марш, о

 Ой, тю, ого, геть, а, гм, о-о-о, би, марш, о

разом

окремо

через дефіс

двома словами