Службові частини мови. Прийменник. Сполучник.

службова частина мови

особлива частина мови

самостійна частина мови

виконує синтаксичну роль означення

не виконує самостійно синтаксичної ролі

виконує синтакссичну роль обставини

рідний край, стою край дороги, розчарований украй

знаю про це, сподівався на це , думав над цим

подвійне коло , аптека коло будинку, дивився навколо

місцевий

родовий

давальний

заради, поза, через

під час, згідно з, задля

крізь, між, на відміну від

з під, із за, з по під

за ради, по над, з поза

на чолі, одночасно з , по за

але, або, як би

проте, за те, якби

дарма що, бо, щоб

односкладні, двоскладні, багатоскладні

прості, складні, складені

прості, складні , ускладнені

щоб, але, та, і

для того щоб, щоб, й

тільки б , коли б, щоб

дарма що

як

хоч

але, хоч , бо

однак, проте, або

щоб, як, та

Варто пам*ятати про(те), яких батьків ми діти.

Ми - різні, про(те) нас об*єднує бажання порозумітися.

Я мрію про(те), щоб найбільшою цінністю стало людське життя.