Службові частини мови. Вигук.

прийменик, сполучник, дієслово

вигук, іменник, займенник

прийменник, сполучик, частка

дієслово, вигук, частка

виражає залежність іменника, числівника та займенника від інших слів у словосполученні

надає окремим словам, словосполученням, реченням додаткових смислових та емоційних відтінків у значенні

вживається для з’єднання однорідних членів речення і частин складного речення

виражає почуття, спонукання до дії, але не називає їх

1.Життя - Єдина мить, для смерті ж-вічність ціла (Олександр Олесь).

Я сказав Лізі, що пробачив її.

Ось ринуло від сходу ясне проміння (М.Коцюбинський). 

Нехай ніхто не плаче по мені (Леся Українка)  

сполучник;

частка;

вигук;

прийменник.

вносить різні додаткові відтінки значення в речення.

виражає залежність іменника, числівника та займенника від інших слів у словосполученні

вживається для з’єднання однорідних членів речення і частин складного речення

виражає почуття, спонукання до дії, але не називає їх

вживається для з’єднання однорідних членів речення

вживається для з’єднання частин складного речення

виражає залежність іменника, числівника та займенника від інших слів у словосполученні

виражає почуття, спонукання до дії, але не називає їх

через, на, до, від, під, задля

у справі, навколо, із-за, у, із-під

при, за, над, з, над, через, від

навколо, протягом, з метою, з-поміж, над

також, не тільки, а, але;               

або, чи, то, хоч, чи…чи

і, й, та( в значенні і), також

ні-ні, не то…не то, або…або, і

ні\який, ні\кчемний, ні\до\чого

ні\вроку; ні\високий, ні\низький

ні\що; ні\дощ, ні\сніг; ні\з\ким

ні\до\чого, ні\з\ким; ні\холод, ні\тепло

(не) вдаха, (не) здара, (не) года, (не) ук; (не) вблаганний, (не) впинний, (не) щадний; (не) вдовзі, (не) втямки, (не) подалік, (не) щодавно, (не) хотя.

(не) два, (не) десять, (не) перший, (не) четвертий, (не) ми, (не)наш, (не) будь-який , (не) до речі,(не) з руки.

(не )важка, а легка; дорога ( не) далека, але й не близька; надворі (не) холодно, а так собі.

( не)безпека (загроза); (не)билиця (вигадка); (не)воля (рабство); (не)доля (лихо); (не)друг (ворог); (не)довіра (підозра); (не)правда (брехня)

з родовим ;

з місцевим;

з орудним;

з давальним;

це службова незмінна частина мови, яка надає окремим словам чи реченням додаткових смислових відтінків і служить для утворення нових слів або окремих граматичних форм.

це особлива частина мови, яка виражає почуття, емоції, волевиявлення людини, не називаючи їх і служить засобом виразності в художній літературі.

і, й

поруч, біля

а, але

разом

окремо

через дефіс

Василько на малював на аркуші герб України.

Діти проспівали пісню про літо.

Оксанка добігла першою дофінішу.

комами

знаком питання

знаком оклику

 крапкою

 ку-ку, ой, ш-ш-ш, дзень, йой, ко-ко-ко, ай

гей, кукуріку, агов, геть, ха-ха, марш, ах

ку-ку, кукуріку, тьох-тьох, ш-ш-ш, ко-ко-ко

Шур-шур-шур, няв-няв, дзень, ох, привіт

прийменник, сполучник, вигук

займенник, сполучник, частка

прийменник, сполучник, частка

прикметник, сполучник, частка