Службові частини мови. Вигук

 з метою, з-над, наприкінці, з-перед

у продовж, поперед, упоперек, з-під

з-поміж, у зв’язку з, з-поза, підчас

по-під, за винятком, із-за, поруч

Між горами старий Дніпро, неначе в молоці дитина.

Не можна любити народів других, якщо ти не любиш Вкраїну.

Батьківщина починається для людини зі шматка неба.

Люди з красивими душами не здатні на підлість.

Лунає неподалік пісня сили, краси.

Назустріч здіймалося місто в бронзі.

Напередодні всю ніч ішов лапатий сніг.

Козаки навколо фортеці копали шанці.

наказ по коледжу

розпис по дереву

сходіть по молоко

надішли по адресі

 при сприянні міністерства

звернутися по допомогу

пропустити із-за хвороби

Д розмовляє на англійській мові

 на протязі кварталу

конспект по зоології

згідно до постанови

перекладати чеською

Розум за гроші не купиш.

Лунають лише пісні солов’їні.

Тече вода із-за гаю та попід горою.

Нехай квітне планета чистотою.

Правда таки переможе.

Пішов би я в Україну.

Майже тиждень не було дощу.

Я буду крізь сльози сміятись.

 будь/як, отак/то, бозна/скільки

все/ж/таки, такий/от, казна/що

невже/таки, тільки/що, годі/бо

ані/хто, як/небудь, казна/чому

На те й лихо, щоб з тим лихом битись.

Отаке то на сім світі роблягь людям люди.

Степаночку, голубчику, чого-бо ти плачеш?

Ти б не хотів, щоб день уже скінчився?

Що/б не трапилося — будь людиною.

Що/б там не кричало, біжи й не оглядайся.

Що/б не робив — роби добре.

Що/б жить — ні в кого права не питаюсь! 

Як/би там не було, а комусь належало це перевірити.

Як/би було десять рук, усім би робота знайшлась.

Як/би ви знали, паничі, як люди плачуть живучи.

Як/би не було зими, за кожух не дбали б ми.

Не/начеб/то, ад/же, а/би, не/наче, ані/ж

Як/що, в/міру/того/як, про/те, не/мов, що/б

Через/що, тому/що, не/мов/би, не/хай, коли/б

Щой/но, за/те, тим/що, мовби/то, та/й

Широкий, миттю, пів’яблука, коло, черемха

Дніпро, понад, пахощі, крайній, в залежності

Через те що, у зв’язку з тим що, внаслідок, із-за

Під, незважаючи на те що, з-поміж, ліворуч, як

 В українського народу збереглося багато повір’їв про вогонь і воду, і місяць, і блискавку, і сніг.

Діти порадували не тільки виконанням колядок і щедрівок, а й зачарували цікавими костюмами.

Є у лісі закуток — найглухіший з усіх закутків. Захований він і від звірів, і від людей.

Здобуті знання й химерні уявлення поєднувалися у вигадливих міфічних образах та історіях.

а, але, та, і

 й, та, і... і, або

і, та, ні... ні, ані... ані

аби, і, ні... ні, проте

2

3

4

5

Бувай здоров, Орлюче! Кланяйся від нас своєму дому.

Як тебе не любити, Києве мій?

Ви чуєте, скільки вогню в нашій мові!

Онде балочка весела, в ній хороші, красні села.