Службові частини мови. Вигук

Віють з-поміж полів чудові пахощі од нестиглого жита.

Сонце стало нижче ходити понад землею.

У лісі стало і просторніше, і світліше.

Раді б вишню з'їсти, та високо лізти

відповідно до, щодо, за-для, позаду

з-посеред, окрім, під-кінець, заради

не зважаючи на, попри, з поза, услід

у галузі, за винятком, з-під, навпроти

Назустріч дув сильний вітер.

Навколо площі височать тополі.

Аж ось нарешті мій любий край.

Оля сиділа за столиком навпроти.

Без розуму ні сокирою рубати, ні личаки в'язати.

Небо ще трохи палало, а потім якось різко стемніло.

Я люблю, щоб сонце гріло, щоб гукали скрізь громи.

Половіли жита й вилискувались на сонці

Думаю, що/б то приготувати на вечерю.

Що/б не сталося, ми не розлучимось.

Що/б не робив, роби тільки найкраще.

Прошу, що/б усі поводили себе чемно.

чув/же пісню, візьми/но яблуко

таки/сказав правду, приніс/би води

коли/небудь зроблю, усе/ж/таки прийду

знав/таки відповідь, навряд/чи зможу

Із/за, з/під, з/попід, з/поміж, з/посеред.           

З/поза, з/за, в/наслідок, по/при, не/зважаючи на.

За/для, за/ради, по/серед, в/наслідок.

Незалежно/ від, згідно/з, під/час, відповідно/до, з/понад.

  Десь далеко чулися голоси. 

Ми зробимо перерву рівно на п’ять хвилин.

У небі рівно ліг слід від далекого літака.

Я буду вам допомагати, як тільки знайду роботу. 

А серце таки рветься до кращого життя.

О, якби-то листя, листя не жовтіло.

А він коня поганяє, ніби-то й не бачить.

Книжечки мережаю та начинаю-таки віршами.

скажи/но, що/року, будь/чому

будь/як, отак/то, бозна/скільки

ані/хто,як/небудь, казна/чому

усе/ж/таки, такий/от, казна/що

Як тебе не любити, Києве мій!

Онде балочка весела, в ній хороші, красні села.

Бувай здоров, Орлюче! Кланяйся від нас своєму дому.

Хай шумить єдиним світлим шумом синій Дніпр.

Коли б чоловік знав своє не / щастя.

Не / чистим зерном посієте - собі шкоди надієте.

Вересневе сонце не / помітно зайшло за потріскані хмари.

Берези вміють сумувати, не / похиливши голови.

 Мабуть, не вернутись ніколи додому...

Про себе не говори ні доброго, ні поганого.

 Хай добром усе кінчається.

Як я люблю оці години праці!

мовби, ніби, із-за, що, тільки.

хіба, невже, лишень, справді, чи

чи, не, хай, мовляв, з-понад

б, ані, і, в, на

Що/б там не кричало, біжи й не оглядайся.

Що/б не робив - роби добре.

Що/б жить - ні в кого права не питаю.

Що/б улітку не вродило, те взимку знадобиться.

три

чотири

п'ять

шість

  ні/скільки, ні/хто, ні/який, ні/в/чому

 ні/на/що, ні/би/то, ні/якому, ні/з/кого

  ні/звуку, ні/пострілу, ні/з/ким, ні/ким

ні/за/що, ні/кроку далі, ні/до/розмови, ні/на/кому

незрадливий, незабудка, не треба,нехай

недошити, нероба, незмінний, не бачачи

неволити, невдаха, нелегко, не дбати

необгрунтована відповідь, завдання не виконане, не його, недалека, а близька

Тс-с-с - вгук, емоційний, пишуть через дефіс, синтаксичної ролі не виконує.

Тс-с-с - вигук, звуконаслідувальне слово, пишуть через дефіс.

Тс-с-с - вигук, спонукальний, пишуть через дефіс, синтаксична роль - підмет.

Тс-с-с - вигук, спонукальний, пишуть через дефіс, синтаксичної ролі не виконує.

Хе-хе, який ти цікавий!

Ой, вербо, вербо, де ти росла?

Геть! Не мороч мене.

Ой, як довго я спала.