Службові частини мови. Вигук

а) первинні та вторинні;

б) прості, складні й складені;

в) багатоскладні й односкладні;

г) похідні й непохідні.

а) а, і, або, коли;

б) але, й, мов, якщо;

в) бо, тому що, якби, якщо;

г) ні...ні, однак, зате, оскільки.

а) Ми щасливі, що ти є в нас;

б) Усі з нетерпінням чекали, коли зацвітуть яблуні;

в) Це був останній вечір, проведений в Україні;

г) То було навесні чи восени.

а) біля, коло, край, побіля;

б) з, із, зі, зо;

в) для, задля, ради, заради;

г) крім, окрім, опріч.

а) по/над, по/за, по/під, по/серед;

б) за/для, про/між, по/між, по/біля:

в) із/за, з/між, з/під, з/поміж;

г) по/серед, за/ради, на/впроти, о/крім.

а) б, ані, і, в, на;

б) чи, не, хай, мовляв, з-понад:

в) хіба, невже, лишень, справді, чи;

г) мовби, ніби, із-за, що, тільки.

а) надає реченню вказівного смислового відтінку;

б) вказує на емоції мовця;

в) утворює нове слово;

г) утворює граматичну форму..

а) Батьку, подаруй синові книжку;

б) Чи не краще, батьку, подарувати синові книжку?;

в) Батько подарував синові книжку;

г) Нехай батько подарує синові книжку.

а) Оте «ура» ще довго їм вчувалося.

б) Скажіть, будь ласка, котра година.

в) Оце так! А я думав, що ви до уроків готуєтесь,

 г) Ой, вербо, вербо, де ти росла?

а) написав/би, немов/би, як/небудь, надумав/таки;

б) все/ж/таки, стань/бо, аби/куди, все/таки; 

в) таки/прийшли, ну/й, навряд/чи, скажи/ж;

г) поки/що, колись/то, як/от, дай/но.

а) ха/ха, ку/ку, кар/кар, тік/так;

б) от/тобі/й/на, в/добру/путь, стук/грюк, брязь/дзінь:

г) тьох/тьох, ой/Боже, гав/гав, му/у/у.

А) мов,наче;

Б) хоча, незважаючи на те що;

В) тому що, оскільки;

Г) коли, після того як.