Службові частини мови. Вигук. 7, 10 клас, підготовка до ЗНО

аби, на, проте, якось

а, задля, ніщо, ось

понад, незважаючи на, якби, б

нехай, наче, деякий, мов

Дощова хмара висовує з-за гори своє верхів'я.

Пише мати, що навколо хати наш садок вишневий забілів.

Над селами, над нивами, лугами та долинами велика хмара йшла.

Життєві істини прості, неначе батьківські поради.

вийти назустріч, стояти коло тину

оббігти навколо будинку, жити поблизу школи

стаяли поруч, росли обабіч дороги

зупинилися край села, кинути оком довкола

по/над, на/в/круги, на/перекір

на/в/проти, з/посеред, на/при/кінці

у/здовж, на/в/коло, з/за

під/час, за/для, на/зустріч

із/за, під/кінець, з/понад

з/над, з/поміж, у/напрямку

з/метою, з/поперед, із/під

з/проміж, із/над, з/посеред

у/разі, під/кінець, у/слід

на/при/кінці, у/результаті, у/зв'язку/з

з/нагоди, залежно/від, згідно/з

поруч/із, з/метою, за/ради

з-над, наприкінці, заради

напередодні, проміж, з-посеред

понад, з-метою, із-під

під час, з-попід, внаслідок

переїхав ... Київ, відпочивали ... селі

найсильніший ... команді, завітав ... гості

жили ... Умані, увійшов ... кімнату

записав ... зошит, купили ... магазині

читала ... книзі, приїхав ... травні

вийшла ... сад, писала ... творі

подалися ... мандри, зустрілися ... Львові

відпочивали ... аквапарку, мешкає ... Києві

колеги по роботі

завдання по літературі

о сьомій годині

змагання з волейболу

зібралися по гриби

оформити відповідно до вимог

зроблено за проханням

пливти за течією

спізнилися із-за дощу

п'ять метрів за секунду

пішли по воду

ліки проти застуди

Нікому не спадало на думку, що мить може мати таку красу.

Усе минає, а добре слово залишається.

Ми нічого не знали б про минуле, аби історія не подарувала нам літописців.

Поміж двома материками ліг багатоводний океан.

Сонце вдень пекло так, що й уночі степ пашів.

І соловейко на калині то затихав, то щебетав.

Замки завжди на горі стоять, бо так величніше.

Якби я турбувався лиш про себе, вже б онімів від самоти.

За вікном з одного боку стояла стояла хмара, а з другого - сонце.

Тече вода в синє море, та не витікає.

Лиш у труді живе людина, а без труда її нема.

Здоровенний дуб розлігся розширився своїм кострубатим гіллям, так що аж темно під ним.

МИ не розлучимось з тобою, що/б несталося.

Як/би я тепер хотіла у мале човенце сісти...

Сад був невеликий, за/те густий.

Дівча стояло і співало про/те, що в світі радості замало.

тому/що, як/що, наче/б/то

про/те, немов/би/то, як/би

при/тому, коли/б, наче/б

не/наче, хоч/би, ніби/то

за/те, тимчасом/як, але/ж

хоча/б, як/що, через/те/що

для/того/щоб, після/того/як, що/б

хоч/би, тому/що, як/тільки

тому що, колиб, але ж

начеб, для того щоб, причому

проте, якби, після того як

як тільки, у міру того як, якщо

Я не можу байдуже дивитися на осіннє небо.

Наше життя - це своєрідний храм.

По країні весна пролітає і шумить журавлиним крилом.

Народна пісня - то ж вона усій землі окраса.

немов/би, чи/мало, все/таки

надумав/таки, де/хто, який/сь

що/ж, аби/де, де/інде

де/коли, що/року, ні/чиї

ані/трохи, аби/но, казна/звідки

як/небудь, мовби/то, якось/то

будь/коли, тільки/но, усе/таки

хтозна/де, пишіть/бо, таки/привітали

прикрашай/же, тоді/ж, де/який

знали/ж, хоча/б, усе/ж/таки

дивився/ж, заграли/б, досить/таки

таки/перемогли, який/то, читав/же

не/абихто, не/написавши, не/зробив

не/переказаний текст, не/зовсім, не/кожен

не/треба, не/пізнавши, не/навидіти

не/знайшли, ніким не/бачене диво, не/добрий, а злий

не/билиця, не/щирий, не/хтувати

не/озорий, не/правда, не/тільки

не/складний, двері не/зачинені, не/приязнь

не/повага, не/пофарбовані стіни, не/під/силу

Незчулися дерева, як старість підкотилася до них.

Недавно я поза Уралом блукав і Господа благав, щоб наша правда не пропала, щоб наше слово не вмирало.

Не сполоханий спокій над Києвом сонним дріма. 

Як заграє та бандура веселкова, не мелодія росте у ній, а слово. 

Незліченними вогниками освітлюють себе зсередини щільники багатоповерхових будинків. 

Подаруй душі горіння і гарячих уст неспокій.

До тих стежок, недумаючи, йди і клич мене в своїй надії добрій. 

Я до нестями люблю Україну, вишивку гарну, червону калину. 

Яке б життя було, гей-гей, якби не люди.

Нехай здійсняться ваші сподівання.

Ой веснянко біла, звідки ти прибігла?

Ах, вечір би швидше, щоб тишу цю збудив.

1 - Д, 2 - В, 3 - А, 4 - Б

1 - Г, 2 - В, 3 - Д, 4 - А

1 - А, 2 - В, 3 - Г, 4 - Б

1 - В, 2 - Д, 3 - А, 4 - Г

1 - Б, 2 - В, 3 - Д, 4 - Г

1 - Г, 2 - Б, 3 - А, 4 - В

1 - Г, 2 - В, 3 - Д, 4 - А

1 - Г, 2 - В, 3 - Г, 4 - А

1 - А, 2 - Г, 3 - Д, 4 - В

1 - Д, 2 - Г, 3 - Б, 4 - В

1 - Г, 2 - А, 3 - Б, 4 - Д

1 - Д, 2 - Г, 3 - А, 4 - Б

1 - Д, 2 - А, 3 - В, 4 - Б

1 - Г, 2 - В, 3 - Д, 4 - А

1 - В, 2 - Г, 3 - А, 4 - Б

1 - Г, 2 - А, 3 - Д, 4 - Б