Соціальна структура населення Київської Русі

Очолював державу, приймав закони, вершив суд, вів міжнародну політи­ку, організовував збір данини, піклувався про оборону держави, вважав­ся власником усієї землі

Знатні феодали, нащадки родо­племінної знаті й верхівки кня­зівських дружинників

Очолював церковну організацію Русі

Присвячували себе служінню Богу, відмовившись від свого майна й мир­ського життя, також займалися господарською діяльністю при монасти­рях

Професійні воїни, складали військо князя, яке він утримував, забезпе­чував зброєю, кіньми, одягом, міг за вірну службу жалувати грошові нагороди й землі

Вільні селяни, які об'єднувалися в сільські громади (верв, мир, село). . Громада охоплювала один або декілька сусідніх населених пунктів, во­лоділа лісами, випасами, водоймами, орні землі знаходилися в індивіду­альному володінні членів громади

Селяни, змушені працювати у феодала за угодою — «рядом»

Колишні смерди, які потрапили в залежність до феодала, узявши в борг гроші — «купу», могли втратити господарство, якщо не повертали борг

Селяни, повністю залежні від хазяїна, який міг їх убити, продати, пока­рати

Жителі господарського двору: слуги, стайничі, кухарі, пралі та ін.; хазяї могли їх продавати, дарувати, залишати у спадщину

Збіднілі люди без майна, які наймалися на «чорну» роботу            

Виберіть привілейовані верстви давньоруського населення