Соціальна структура населення українських земель у другій половині ХІV — ХV ст. Господарський розвиток українських земель у другій половині ХІV — ХV ст.

великі соціально – правові групи людей,

які відрізняються становищем у суспільстві,

спадковими правами та обов'язками.

привілейований соціальний

стан, аристократія у Польщі, Литві та

Русі – Україні в ІV – ХІІІ ст.

церковні люди.

Поділялось на біле та чорне.

Крім землеробства, у цей період розвивалися тваринництво, городництво, садівництво і

бджільництво. Не втрачали свого значення в господарському житті також рибальство й

мисливство.

На українських землях у складі Великого князівства Литовського сільське господарство

мало переважно натуральний характер. Сільськогосподарські продукти вироблялися в

основному для власних потреб. Торгівля ними, особливо з іншими країнами, майже не

велася.

хутір, маєток, велике шляхетське господарство, орієнтоване на ринок. Був

багатопрофільним господарством, у якому вся земля належала панові і який базувався на

праці селян, що відробляли тяглову службу або панщину.

це система правових норм, які встановлювали залежність селянина від

землевласника й право останнього володіти селянином-кріпаком як власністю.

пільга, право, надане володарем окремим особам, групам людей, станам.

мешканці селищ,

найчисельніша

верства

українського

населення.

мешканці міст.

князь Костянтин

Острозький був намісником замків

у Вінниці та Брацлаві

Тваринництво-це трипільна

система (жито, ячмінь, овес,

пшениця, гречка).

Князь Костянтин Острозький

Князь Святослав

Звичайний селянин