Сполучники №2

Сусіди стиха радяться про/те, як/би гуртом уникнути напасті (М.Коцюбинський).

Як/що добре працювати - скрізь успіхи будемо мати (Нар. творч.)

Про що/б не писав поет - про тварин, чи про дерева, чи про гірські ручаї, - він завжди кінець кінцем пише про людину, про людське, для людини (М.Рильський).

Я люблю своє місто за/те, що воно переповнене людьми (В.Земляк).

але

якщо

тому що

та й

разом

окремо

через дефіс

Дніпро тече і хвиля, в серці б'ється.

Якщо сильний переможе одного , то розумний подолає тисячу.

Мисливець уцілить, або в білку, або в гілку.

Чи гойдаю слово на калині чи гукаю в ночі горобині?

Біда помучить за/те розуму научить.

Як/би руки не працювали розум над ними пан.

Що/б улітку не вродило зимою не зашкодить.

 бо, тому що, через те що, затим що, тим що, щоб, для того щоб, задля того щоб, аби

 якщо, якби, коли б, аби, раз, і, а, але, або, тому

та й, коли б, тому що, зате, проте, однак, все ж

а, але, та, зате, проте, однак, все ж; або, чи, то... то, не то... не то.

підмет

додаток

не буває членом речення

обставина

Як(би) там не було, комусь належало це перевірити.

Він говорить те(ж), що й інші свідки.

Вони боролися за(те), щоб ми сьогодні жили у вільній країні.

Як(би) не було ночі, то не знали б, що таке день.

Оголошено, (що)б усі прийшли вчасно.

Не думай (про)те, що сталося.

За)те її люблю, мою Україну убогу...

(Що)б ви не думали, а я буду працювати.

Людині треба, (що)б її робота залишалася після неї жити.

Як)би мені крила, у небо б злетіла.

Не знаю, (як)би склалась моя доля, коли б біля неї не стояла моя зажурена мати.

Не хочу я, (що)б знов пекла мене війна в журбі.

Рука її завмерла, щоб випадково не струсити бджолу на землю.

Оксана думала, що вже давно стемніло.

На гору доступитися нелегко, зате з гори зручніше боронитись.

Мрії вже щезли, мов птах розвіяв їх крильми.

Ніч була хоч і зоряна, та темна.

Вона боялась осені холодної, а я боялась шуму й суєти.

Хіба не чуєте, що небо голубіє...

Отак учуся просто й мирно жить.