Сполучник

службова частина мови, що поєднує однорідні члени речення та частини складного речення

самостійна частина мови, що називає ознаку предмета

службова частина мови, що виражає залежність іменника, числівника, займенника від інших слів у реченні та словосполученні

незмінна форма, що виражає результат дії неназваної особи

І, А, БО, КОЛИ

ЗАТЕ, ЩОБ, ЯКЩО

ЧЕРЕ ТЕ ЩОБ, ДЛЯ ТОГО ЩОБ, ТОМУ ЩО

ЧИ...ЧИ, НАЧЕБТО, У МІРУ ТОГО ЯК

сурядності та підрядності

прості, складні, складені

єжнальні, протиставні, розділові

одиничні, парні, повторювані

Наука й труд добрі плоди дають.

Шумить верба, і річка гомонить.

Зелена верба шумить і стогне.

Бліді на небі гасли зорі, і вітер плутався в мережах верховіть.

причинові, часові, умовні

єднальні, протиставні. розділові, зіставний

мети, допустові, порівняльні

з'ясувальні, наслідкові

мети

допустовий

порівняльний

причиновий

Але, та, зате, проте

Бо, тому, що, однак

Ніби, наче, щоб

Щоб, для того щоб, мовби

складні

складені

Ніч була хоч і зоряна, та темна (Панас Мирний).

Вона боялась осені холодної, а я боялась шуму й суєти (Л. Костенко).

На гору доступитися нелегко, зате з гори зручніше боронитись (Леся Українка).

 Рука її завмерла, щоб випадково не струсити бджолу на землю (В. Яворівський).

Дід із задоволенням розповідав про(те), що бачив на базарі.

Михась був на рибалці довго, про(те) риби приніс багато.

2

3

1

4