Сполучник

самостійна частина мови, що вказує на дію або стан предмета і відповідає на питання «що робити?», «що зробити?».

службова частина мови, яка вживається для поєднання членів речення, частин складного речення і окремих речень у тексті

незмінна частина мови, що виражає ознаку дії, стану або ознаку іншої ознаки

частина мови, що виражає ознаку предмета і відповідає на питання який? чий? 

Сурядності - підрядності

Присвійні, порядкові, якісні

Непохідні - похідні

Прості, складні, складені

складені, складні та повторювані

підмет, присудок

неповторюваними, повторюваними і парними

малі, великі та середні

 і, (й); та в значенні і; теж; також; як...так; не тільки...а й; і...і; ні...ні ,а; але; та в значенні але; зате; проте; однак; все ж, або, чи, або...або, чи...чи, хоч...хоч, не то...не то, чи то....чи то

коли, доки, поки, тільки, ледве, як тільки

як, ніби, наче, неначе, ніібито, начебто

щоб, для того щоб, з тим щоб

Часові, умовні, мети

Єднальні, протиставні, розділові

Парні, повторювані, неповторювані

Допустові, наслідкові, порівняльні, причинові

Складнопідрядне

Складне

Складносурядне

Просте