Сполучник

якби, та, що, в

чи, на, немов, також

проте, і, хоч, бо

як, щоб, але, на

Пліток багато, а правда одна.

Дім силою будують, а працею скріплюють.

Брехня втікає через вікно, коли правда входить у двері.

По діброві вітер виє, гуляє по полю.

Не стіни, а люди рідну землю тримають.

Немає такого дерева, щоб на нього птиці не сідали.

У нього сім п'ятниць на тиждень.

Нехай ворогам лихо сниться, а ми заспіваймо.

Природі не завдавай біди та шкоди.

Велике дерево захистить і від сонця, і від зливи.

Легше на душі стане, як пісня до серця загляне.

Гордість, дурість і грубість ростуть на одному дереві.

Якби не було зими, за кожух не дбали б ми.

Без хазяїна двір плаче, а без хазяйки – хата.

Хліб на хліб сіяти – ні молотити, ні віяти.

Не земля родить, а руки.

Жита ростуть, як з води йдуть.

Щоб рибу їсти, треба в воду лізти.

Недаром говориться, що діло майстра боїться.

Добре було у вересні та на початку жовтня.

То шумів зелений лист, то в вінку мінявся злотом ряст весняний.

Ми не забудемо пісні, що їх навчала мати.

Нащо вороні грати на акордеоні, коли вона знає своє "кра".

Якщо сильний переможе одного, то розумний подолає тисячу.

якщо, аби, немов, зате

зате, дарма що, незважаючи на те що

але, коли, хоч, бо

зате, і, як, так що

І виріс я на чужині, і сивію в чужому краю.

Діти порадували не тільки майстерним виконанням колядок і щедрівок, а й зачарували цікавими костюмами, атрибутикою різдвяних дійств.

Моє щастя – Вітчизни простори, оповиті і сонцем, і хмелем, й зерном.

У промінні місячнім, як в морі, втонули ниви, і луги, і темні праліси, і гори.

для/того/щоб, за/те, тому/що

що/б, не/наче, як/би

ні/би/то, через/те/що, про/те

як/що, так/що, ні/би

а/би, через те/що, так/що

немов/би, як/тільки, в/наслідок того що

через те/що, так/що, з/тим/щоб

не/мов, ніби/то, за/те

Тепер я вірю в те, що дикі звірі його музики слухали!

Раптом виявилось, що Павка великий винахідник-конструктор.

Я знову згадав ті хвилини, що душу п’янили мою.

І знали ми, що слави нам не буде.