Сполучник

самостійна астина мови, що вказує на предмет, не називаючи його.

службова частина мови, що поєднує однорідні члени речення та частини складного речення.

службова частина мови, що виражає залежність одного слова від іншого в реченні чи словосполученні.

самостійна частина мови, яка виражає ознаку дії, ознаку іншої ознаки, або вказує на обставини, за яких відбуваєтьс дія.

щойно, звідтоді, після того як

як, мов, наче

через те що, тому що, у зв'язку з тим що

або...або, чи...чи

Чи сніг в степу біліє, чи сонце сліпить очі?

Якщо сильний подолає одного, то розумний подолає тисячу.

Швидко пісня співається, але не скоро вона пишеться.

Дніпро тече, і хвиля серце б'є.

а, зате, і

завдяки тому що, хоч, але

унаслідок того що, тому що, перед тим як

немовби, неначебто, нібито

і, щоб, а, то

а, але, коли, який

або, та, зате

щоб, бо, як, аби

Немовби, що, щоб, як, хоч.   

Начебто, хай, аби, для того щоб, якщо.

Неначе, тільки, як, щойно, ледве. 

Немовбито, мов, немов, наче, ніби.

Як, у зв'язку з тим що, оскільки, тому що, та.

Причинові, часові, умовні, мети, єднальні.

Часові, умовні, мети, порівняльні, розділові.

Причинові, часові, умовні, мети, допустові, порівняльні, з'ясувальні.

Мети, допустові, порівняльні, з'ясувальні, часові,

Часові, умовні, причинові, єднальні, допустові, з'ясувальні.

поєднують однорідні члени речення,частини в складносурядному реченні

з"єднують частини складних слів

приєднують підрядну частину до головної в складнопідрядному реченні

служать для творення відмінкових форм іменників

поєднання однорідних членів речення

 відмінкову приналежність повнозначних слів

ту чи іншу залежність одного речення від іншого

перехід сполучника в інші частини мови

Усе іде, але не все минає.  

То шумів зелений лист, то в вінку мінявся злотом ряст весняний.

Гарний хлопець, та не для мене. 

А в рум’янці така сила, що всі квіти погасила.

Причини

Мети

Часу

Як, коли, що;

Незважаючи на те що, хай, хоча;

Хоча, що, як;