сполучник

А самостійна частина мови, що виражає ознаку дії.

Б службова частина мови, яка виражає залежність одного повнозначного слова від іншого в словосполученні або реченні.

В службова частина мови, що поєднує однорідні члени речення та частини складного речення.

Г службова частина мови, яка надає слову або реченню додаткових відтінків значення.

А з метою, з-над, наприкінці, з-перед

Б у продовж, поперед, упоперек, з-під

В з-поміж, у зв’язку з, з-поза, підчас

Г по-під, за винятком, із-за, поруч

А Між горами старий Дніпро, неначе в молоці дитина.

Б Не можна любити народів других, якщо ти не любиш Вкраїну.

В Батьківщина починається для людини зі шматка неба.

Г Люди з красивими душами не здатні на підлість.

А Лунає  неподалік  пісня сили, краси.

Б  Назустріч  здіймалося місто в бронзі.

В  Напередодні  всю ніч ішов лапатий сніг.

Г Козаки  навколо  фортеці копали шанці.

А Усі знають, що грім б'є у високе дерево.

Б Ти не лізь на дерево, що кореня не має.

В Боягуз завжди доводитиме, що він сміливий.

Г З людьми вітаюся, і весело мені, що з ними я свій хрест і свій вінок нестиму.

А З, за, у

Б Між, заради, через.

В Поруч з, згідно з, з-під

Г Понад, з-поміж, із-за

А Близько, кінець, край

Б Мимо, услід, для

В У, до, при.

Г Протягом, відповідно до, зі.

А Треба дзвінкий голос мати, що/б гарно співати.

Б Ми не розлучимось з тобою, що/б не сталось.

В Повідомили про/те, що зустріч відбудеться завтра.

Г Наша пісня — то/ж душа народу, його сила і могуть.

А службова частина мови, що виступає разом з відмінковою формою іменника, займенника або числівника для вираження залежності її від інших слів у словосполученні.

Б службова частина мови, що поєднує однорідні члени речення та частини складного речення.

В службова частина мови, яка вживається для надання окремим словам чи реченням додаткових емоційно-експресивних та смислових відтінків.

Г незмінна частина мови, яка не належить ні до самостійних, ні до службових частин мови, виражає почуття, емоції, волевиявлення людини, не називаючи їх і служить засобом виразності в художній літературі.

А  Як/би  там не було, а комусь належало це перевірити.

Б  Як/би  було десять рук, усім би робота знайшлась.

В  Як/би  ви знали, паничі, як люди плачуть живучи.

Г  Як/би  відали ви, які славні були ті суворі, закручені хлопці.

А а, але, зате

Б бо, тому що, через те що

В і, й, та

Г або, чи, хоч

А коли, доки, перед тим як

Б чи...чи, не то...не то, чи то...чи то

В хоч, дарма що, як

Г що, щоб, з тим щоб