7 клас. Контрольна робота "Прийменник. Сполучник. Частка"

1

2

3

4

 все/ж/таки, такий/от, казна/що

 скажи/но, що/року, будь/чому

аби/кого, таки/знав, скільки/небудь

будь/як, отак/то, бозна/ скільки

не/славити, не/гучно; не/малий, а великий

не/гайно, не/долік, не/закінчена праця

не/забаром, не/гарний, зовсім не/цікава історія

не/добачати, не/мічний, не/освітлена ліхтарями вулиця

що-року, будь-коли, скажи-но

деякий, тільки - но, годі-бо

 все-ж-таки, такий-от, казна-кого

ані-хто, як-небудь, казна-чому

навіть, бо, при, а, ж

хай, тільки, лиш, ні, же

 б, ані, і, в, на 

проте, не, чи, як, з

навіть, бо, при, а, ж

хай, тільки, лиш, ні, же

 б, ані, і, в, на 

проте, не, чи, як, з

(не) ук, (не) вблаганний, (не) впинний, (не) щадний, (не) вдовзі

 (не )важка, а легка; дорога ( не) далека, але й не близька 

(не) четвертий, (не) ми, (не)наш, (не) будь-який , (не) до речі

 (не)доля (лихо), (не)друг (ворог), (не)довіра (підозра), (не)правда (брехня)

 І така навкруги не/вимовна краса - не любити цю землю, їй-богу, не можна.

Не/сказане лишилось не/сказанним.

Нехай підождуть не/відкладні справи.

Наша дума, наша пісня не/вмре, не/загине.

 Я для тебе буду красивою, а для когось, може, й ні/якою.

Чи не покинуть нам, небого, моя сусідонько убога, вірші ні/кчемні віршувать.

Без води - ні/туди ні/сюди.

Я єсть народ, якого правди сила ні/ким звойована ще не була.

Тире

Кому

Крапку

Дві крапки

була (у, в) Італії, плавати (у, в) річці

сидіти (у, в) автобусі, погляд (у, в) минуле

читала (у, в) газеті, успіх (у, в) творчості

зустрітися (у, в) музеї, запитав (у, в) сестри

працювати в полі

вибігти за село

жити край села

приїхати до села

прийменник вживається лише з іменником, числівником та займенником

прийменник виконує синтаксичну роль

прийменник можна викинути з речення

у, а, казна-який, бо;

з, у зв'язку з, прийшов, -таки;

коли, із-під, на, і;

ранішній, я, із-за, під.

Сполучник виражає залежність одного слова від іншого.

Сполучник – це службова частина мови, яка вживається для зв’язку однорідних членів та частин складного речення.

Сполучники бувають членами речення, мають лексичне значення.

Сполучник – це службова частина мови, яка виражає залежність одного повнозначного слова від іншого в словосполученні або реченні.

виражає залежність іменника, числівника та займенника від інших слів у словосполученні

надає окремим словам, словосполученням, реченням додаткових смислових та емоційних відтінків у значенні

вживається для з’єднання однорідних членів речення і частин складного речення

виражає почуття, спонукання до дії, але не називає їх

говорити не/правду

не/дооцінювати друзів

не/здужати всіх завдань

не/покоїтися через погоду

стало не/переливки

відповіді не/надано

не/вже ми зустрілися

не/високо, а низько

не/відчув підтримки

не/сказавши й слова

Сполучник, прийменник, частка, вигук.

Сполучник, прийменник, частка.

Сполучник, прийменник, вигук.

Сполучник, частка, вигук.

що/тижня, немов/би/то, ані/скілечки,

де/котрий, тут/таки, як/найліпше,

ніби/то, ледве/що, аби/куди,

де/коли, аби/як, годі/бо.

ото/ж, що/б, не/наче,

про/те, за/те, коли/ж

тому/що, як/тільки, з/тим/щоб,

наче/б, мов/би, через/те/що.

тільки/но;

мовби/то;

тільки/що;

хтозна/звідки;

3

4

5

6

політика .. економіка

 студенти .. аспіранти

 Анна .. Євген

 знати .. обіцяти

червоні... жовті