Правопис сполучників

Як(би) не було ночі, то не знали б, що таке день.

Я люблю тебе, друже, за(те), що в очах твоїх море синіє.

Як(би) там не було, комусь належало це перевірити.

Герої боролися за(те), щоб ми сьогодні жили у вільній країні.

Ну (що)б, здавалося, слова.

Співай же за мною (про)те, як весною усе відживається знов.

(Що)б жить – ні в кого права не питаюсь.

(Як)же я тепер вернуся до батька, до матері?

(Як)би хліб та одежа, їв би козак лежа.

Не знаю, (як)би склалась моя доля, коли б біля неї не стояла, мов благання, моя зажурена мати.

(Як)би мені крила, у небо б злетіла.

Не хочу я, (що)б знов пекла мене війна в журбі.

Оголошено, (що)б усі прийшли вчасно.

(Як)би краще написати твір?

(За)те її люблю, мою Україну убогу.

Не думай (про)те, що сталося.

Як радію за ту я людину, що загублену радість знайшла.

Коли летиш у небі, то все, що знаходиться на землі, здається дуже маленьким.

А він забув про весло, що лежало під ногами.

Ярема гнувся, бо не знав, сіромаха, що виросли крила, що неба достане, коли полетить.

Тепер я вірю в те, що дикі звірі його музики слухали!

Раптом виявилось, що Павка великий винахідник-конструктор.

Я знову згадав ті хвилини, що душу п’янили мою.

І знали ми, що слави нам не буде.

неначебто, як би, колиб

тож, отож, дарма що

після того як, наче, якщо

незважаючи на те що, що аж, дарма що

незважаючи на те що, якщо, так що

зате, з того часу як, тому що

що б, як би, проте

нібито, у зв’язку з тим, через те що

мов би, отже ж, якби-то

тому-то, немов би, тимто

отож-то, тільки-но, тим-то

отож, неначеб-то, проте

немовби, не зважаючи на те що, якбито

при тому, ніби то, наче б

немовбито, тільки-но, тому що

неначеб-то, ніби-то, отож-то

для/того/щоб, за/те, тому/що

що/б, не/наче, як/би

ні/би/то, через/те/що, про/те

як/що, так/що, ні/би

а/би, через те/що, так/що

немов/би, як/тільки, в/наслідок того що

через те/що, так/що, з/тим/щоб

не/мов, ніби/то, за/те