СПОЛУЧНИК ЯК ЧАСТИНА МОВИ ( 1 УРОК )

проте, дарма що, з-поміж

 або, щоб, бо

оскільки, зате, і

 якби, але, тому що

Тому що, б, попід

Біля, проте, щоб

Коли, проте, і

Допоки, той, але

Синє море звірюкою то стогне, то виє.

 За сонцем хмаронька пливе, червоні поли розстилає і сонце спатоньки зове у синє море.

 Тече вода в синє море, та не витікає.

 Під хатою дідусь сивенький сидить, а сонечко низенько уже спустилось над Дніпром.

2

3

4

5

6

3

1

7

10

8

зате, та, якби, якщо

але, мовби, начеб, втім

як, мов, що, ніж

чи, начебто, немовбито, проте

 і, бо, чи, мов

 ніби, нібито, немов, мов

немовби, немовбито, через те що, та

адже, отож, притому, для того щоб

 зате, якби, якщо, мовби

начеб, начебто, тому що, і

 коли, як, доки, після того як

тому що, завдяки тому що, не то... не то, проте

щоб, незважаючи на те щоб, бо, якщо

тому що, через те що, перед тим як, для того щоб

 незважаючи на те що, чи... чи, так що, щоб

 Видавництво й обласна бібліотека за сприяння обласної державної адміністрації та обласної ради започаткували регіональну книжкову виставку.

Про Модеста Левицького говорили у своїх виступах письменники, а гості висловили думку про необхідність видання повного зібрання його творів.

 Читачі висловлювали своє захоплення особистістю письменника і ділилися враженнями від прочитаних книжок.

Історико-мистецьку експедицію з метою обстеження храмів провів обласний краєзнавчий музей, а її науковим консультантом став професор зі Львова.

 Сполучник — службова частина мови, яка вживається для зв'язку частин складного речення і виражає смислові зв'язки між ними.

 Сполучник — службова частина мови, яка вживається для зв'язку однорідних членів речення.

Сполучник — службова повнозначна частина мови, яка вживається для зв'язку однорідних членів та частин складного речення і виражає смислові зв'язки між ними.

 Сполучник — службова частина мови, яка виражає залежність іменника, числівника, займенника від інших слів у словосполученні та реченні.

похідні та непохідні

сурядні та підрядні

прості та складні

прості, складні та складені

сурядні та підрядні

прості. складні та складені

єднальні та протиставні

неповторювані. повторювані та парні

підрядні

підрядні та сурядні

сурядні

а, але, або, щоб

й, що, проте, чи

а, що, щоб, але

як, і, ані, але

бо, а, багато, нібито

або, тому що, з-поміж, й

вздовж, понад. чи, то

й, але, або, ніби

Ох, серденько недобреє чує, і день і ніченьку болить.

Втомлений і голодний вернувся Володька аж пізно вночі.

Дороги розмиті, і чується крик журавлиний.

Справді, сонце встало й оглянуло світ палаючим оком.

з-за, незважаючи на те що, щоб, поруч

і, та, але, якщо, хоч. якби

хоч, власне, майже, ледве, якщо

під, проте, зате, однак, тому що

вживається для зв"язку частин складного речення і виражає смислові зв"язки між ними

виражає залежність іменника, числівника, займенника від інших слів у словосполученні та реченні

вживається для зв"язку однорідних членів речення і виражає смислові зв"язки між ними

може вживатися для зв"язку речень у тексті

Гілки дерева, підтримуючи склепіння крон, немов колони, тяглися стрімко вгору, й тому здавалося, що йдеш безкраїм храмом.

Тут і ножиці, і шило, закрутка, пилочка, вилочка і кілька різноманітних ножів.

Хвилі несамовито атакували ту скелясту кручу, розбивалися на бризки, щоб блиснути заворожливою веселкою.

Скільки потрібно було днів тихої непомітної боротьби, поки Степан змирився.

1

2

3

4