Сполучник як службова частина мови

Сполучник — службова частина мови, яка вживається для зв'язку частин складного речення і виражає смислові зв'язки між ними. 

Сполучник — службова повнозначна частина мови, яка вживається для зв'язку однорідних членів та частин складного речення і виражає смислові зв'язки між ними. 

Сполучник — службова частина мови, яка вживається для зв'язку однорідних членів речення. 

Сполучник — службова частина мови, яка виражає залежність іменника, числівника, займенника від інших слів у словосполученні та реченні. 

заперечні й формотворчі

прості, складні й складені

сурядності й підрядності

у міру того як,  дарма що, тому що, для того щоб, так що

 мовби, начеб, якби, щоб, немовби

аби, коли, хоч, як

в/тім, за/те, дарма/що, з/тим/щоб

як/тільки, що/б, попри/те/що, не/мов

про/те, не/мов, що/б, тоб/то, як/що

не/мов/би/то, хіба/що, не/зважаючи/на/те/що, за/те

Я тебе люблю, друже, за/те, що не можна тебе не любити.

Хотіла б я піснею стати у сюю хвилину ясну, що/б вільно по світі літати.

Усе одно, що/б не сталось, ми не розлучимось з тобою.

Як/би не крутила хуртовина, блисне промінь – крига розтає.

Як/би мені черевики, то пішла б я на музики.

Як/би допомогти йому вирішити всі справи?

За/те його покохала, що мав чорні брови.

Про/те явище він дізнався з інтерв’ю.

2

3

4

5

або, чи, хоч, наче 

а, й, та, як

зате, однак, і, ні... ні

бо, але, проте, зате

То все разом, а ти - окремо.

Вона росте ще, завтра буде вищенька.

Ти не дивись, що дівчинка сумна ця.

Любіть травинку, і тваринку, і сонце завтрашнього дня.

В українського народу збереглося багато повір’їв про вогонь і воду, і місяць, і блискавку, і сніг.

Є у лісі закуток — найглухіший з усіх закутків. Захований він і від звірів, і від людей.

Діти порадували не тільки майстерним виконанням колядок і щедрівок, а й зачарували цікавими костюмами, атрибутикою різдвяних дійств.

Здобуті знання й химерні уявлення поєднувалися у вигадливих міфічних образах та історіях.

Людині треба, (що)б її робота залишалася після неї жити.

(Як)би хліб та одежа, їв би козак лежа.

Не хочу я, (що)б знов пекла мене війна в журбі.

Не знаю, (як)би склалась моя доля, коли б біля неї не стояла, мов благання, моя зажурена мати.