Сполучник як службова частина мови

1

Жодного

2

3

 І, хоч, як, одначе

Щоб, де, але, а

А, але, та, й

Бо, а, й, зате

 отож(бо), цеб(то), тому(то), якби(ж)то

 тому(то), тільки(но), тим(то), отож(то)

 ніби(то), коли(б)то, мовби(то), тоб(то)

 бо(ж), хоч(би), коли(б)то, цеб(то)

 Прості, складні і складені

Активні й пасивні,

 Сурядності і підрядності

Якісні й відносні

 Сполучник – самостійна частина мови

Сполучники підрядності служать для зв’язку однорідних членів речення

Сполучники сурядності поєднують слова між собою, є членами речення

Сполучник – службова частина мови

Немовби, немовбито, через те що, та

Ніби, нібито, немов, мов

Зате, якби, якщо, мовби

Мов, тому що, ніби, для того щоб