Сполучник

самостійна астина мови, що вказує на предмет, не називаючи його.

службова частина мови, що поєднує однорідні члени речення та частини складного речення.

службова частина мови, що виражає залежність одного слова від іншого в реченні чи словосполученні.

самостійна частина мови, яка виражає ознаку дії, ознаку іншої ознаки, або вказує на обставини, за яких відбуваєтьс дія.

хоч би бровою моргнув

або пан або пропав

задержати слово на язиці

хто в луг, а хто в плуг

Але, чи, якщо

після того як, для того щоб, проте

й. чи, бо

якби, якщо , зате

а, зате, і

завдяки тому що, хоч, але

унаслідок того що, тому що, перед тим як

немовби, неначебто, нібито

В українського народу збереглося багато повір’їв про вогонь і воду, і місяць, і блискавку, і сніг.

Здобуті знання й химерні уявлення поєднувалися у вигадливих міфічних образах та історіях

Діти порадували не тільки майстерним виконанням колядок і щедрівок, а й зачарували цікавими костюмами

зате, та, якби, якщо

але, мовби, начеб

і, або, чи, мов

2

3

4

5

Через те що, чи...чи, проте, хай, і.    

Ніби, чи, хоч, бо, для того щоб.

Або, чи, або...або, чи...чи, не то…не то.

Що, або...або, аби, ледве, але.

Як, то...то, оскільки, дарма, а.

Протиставні, з'ясувальні, причинові, часові.  

Єднальні, розділові, допустові.

Розділові, мети, умовні, порівняльні.  

Єднальні, протиставні, мети.

Єднальні, розділові, протиставні.

І, та, ні...ні, що, хоч.    

Не то...не то, або, також, то...то, після того як.

Але, незважаючи на те що, й, немовбито, якщо.    

Та, й, аби, бо, але.

А, але, однак, зате, проте.

і, щоб, а, то

а, але, коли, який

або, та, зате

щоб, бо, і, й

а, але, та, і

 і, та, ні... ні, ані... ані

або, хоч, або... або, чи... чи

й, та, і... і, або