Сполучник. Загальні відомості. Сполучники сурядності.

самостійна астина мови, що вказує на предмет, не називаючи його.

службова частина мови, що поєднує однорідні члени речення та частини складного речення.

службова частина мови, що виражає залежність одного слова від іншого в реченні чи словосполученні.

самостійна частина мови, яка виражає ознаку дії, ознаку іншої ознаки, або вказує на обставини, за яких відбуваєтьс дія.

хоч би бровою моргнув

або пан або пропав

задержати слово на язиці

хто в луг, а хто в плуг

а, але, бо

що, чи, хоч

та, щоб, як

чи....чи , не то...не то, й

Але, чи, якщо

після того як, для того щоб, проте

й. чи, бо

якби, якщо , зате

а, зате, і

завдяки тому що, хоч, але

унаслідок того що, тому що, перед тим як

немовби, неначебто, нібито

Біля школи ростуть дерева і кущі.

По небу пливуть білі хмарки.

Зайчик ховається від лисиці.

Діти люблять малювати.

В українського народу збереглося багато повір’їв про вогонь і воду, і місяць, і блискавку, і сніг.

Здобуті знання й химерні уявлення поєднувалися у вигадливих міфічних образах та історіях

Діти порадували не тільки майстерним виконанням колядок і щедрівок, а й зачарували цікавими костюмами

Знову гречка рясно розцвіла, в полі пахне мед і дика м’ята

А лелеки летять за лелеками, та повернуться, мабуть, не всі

Тут лелека водиться, тут і щастя родиться

а, але, проте, зате

і, та, а, але

 або, чи, хоч, коли

 поте, але, однак, ані... ані

 2

3

4

5

Можна вибрать друга і по духу брата, та не можна рідну матір вибирати

Розумний розсудить, а дурний засудить

Летіла зозуля з поля на долину, та й сіла кувати на мою калину

Труднощі мучать, зате розуму учать

Історико-мистецьку експедицію з метою обстеження храмів провів обласний краєзнавчий музей, а її науковим консультантом став професор зі Львова.

Видавництво й обласна бібліотека за сприяння обласної державної адміністрації та обласної ради започаткували регіональну книжкову виставку.

Читачі висловлювали своє захоплення особистістю письменника і ділилися враженнями від прочитаних книжок.

Про Модеста Левицького говорили у своїх виступах письменники, а гості висловили думку про необхідність видання повного зібрання його творів.